Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Страхові компанії виробничо-господарському житті, сприяти розвиткові підприємництва. Крім регулювання стимулюючих ставок податку, дана політика передбачає цілий комплекс інших заходів ї механізмів стимулювання або стримування темпів економічного зростання утих чи інших умовах. Вона включає ' використання митних зборів, збалансованої грошово-кредитної політики, вдосконаленнябюджетноїсистеми, валютне регулювання, страхування тощо Стихійний характер економічного розвитку — такий процес розвитку, коли в економічній діяльності не враховують об'єктивних економічних законів, ігнорують їх причинно-наслідкові зв'язки, не застосовують потрібних засобів для подолання об'єктивних суперечностей. Сх.е.р. здійснюється поза контролем суспільства, його органів управління, призводить до непередбачуваних економічних наслідків, які часто-густо діють із значною руйнівною силою, перешкоджають у досягненні запланованих цілей, призводять до несподіваних результатів. Наприклад, у 1992 році Україна вслід за Росією почала впроваджувати так звані вільні ціни. В умовах соціальної ринкової'економіки такі ціни є могутнім стимулом розвитку виробництва, важливим орієнтиром розв'язання структурних перетворень. Але об'єктивні закони (особливо закони вартості, попиту та пропозиції) обумовлюють перехід до вільних цін лише в умовах усунення монополії державної власності, проведення приватизації, створення умов для конкуренції Це було проігноровано. Відбувся стихійний процес, який призвів до шаленого зростання цін, різкого падіння виробництва, до зупинення багатьох підприємств. Усунення Сх.е.р. вимагає пізнання економічних законів, створення ефективного механізму їх використання. Виявлення об'єктивних економічних суперечностей та шляхів їх подолання послужить передумовою того, що основні заходи економічного розвитку будуть мати усвідомлений, планомірний зміст, а наслідки їх застосування — передбачуваний характер. Важливою умовою такого розвитку є наявність кваліфікованих, досвідчених кадрів в економічному управлінні, базування правового законодавства на знанні економічних законів. Страхові компанії (товариства) — організації, що займаються страховими операціями, відшкодовують на певних умовах збитки юридичних та фізичних осіб. Кошти для цього нагромаджуються за рахунок страхових внесків. У країнах з соціальною ринковою економікою існує два типи страхових компаній. Перший —"страхові кооперативи", метою яких є формування за рахунок членських внесків централізованого фонду для компенсації збитків членів організації. Організації другого типу створюються на основі договірних відносин з бажаючими вступити до С.к. Страхове відшкодування, як правило, виражається у грошовій формі. Іноді страхувальник резервує за собою право замість сплати збитків відновити або замінити пошкоджену або знищену річ. Загальною межею платіжного зобов'язання страхувальника визначається страхова сума, при досягненні якої він звільняється від будь-яких дальших платежів, хоча термін страхування не закінчився, і навіть якщо протягом періоду, що залишився, мали місце нові страхові випадки. 311 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник