Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Суспільний поділ праці Суспільний поділ праці — сукупність різних видів виробничої діяльності. Світовий поділ праці — основна форма суспільного виробництва» існує в різних формах, що відповідають рівню розвитку продуктивних сил і характеру виробничих відносин. Світовий поділ праці ділиться на загальний, що означає поділ суспільного виробництва на крупні роди (промисловість.^емлеробство, транспорттощо); частковий — поділ родів на види, підвиди; одиничний — поділ праці всередині підприємства відповідно до технологічного процесу і його організації. Поряд з цим існує професійний поділ праці, тобто спеціалізація працівників; територіальний —спеціалізація виробництва в межах однієї країни, економічних районів; міжнародний — спеціалізація окремих країн у випуску певних товарів. С.п.п. — один з головних чинників розвитку знарядь праці, технології та організації виробництва. Шляхом С.п.п. досягається обмін трудовою діяльністю, в результаті чого працівник певного виду конкретної праці отримує можливість використовувати інші потрібні йому вироби. Генезис С.п.п. включає три етапи. Це — виділення скотарських племен, відокремлення ремесла від землеробства, відособлення торгівлі. Цей напрям еволюції С.п.п. сприяв зростанню продуктивних сил, створив матеріальні передумови для регулювання обміну, виникнення приватної власності і поділу суспільства на класи, розмежування між містом і селом, фізичною та розумовою працею тощо. Під впливом науково-технічного прогресу, розширення сфери взаємодіїлюдини з природою, відбувається постійне поглиблення С.п.п., що виявляється у розвитку спеціалізації виробництва, вт.ч. галузевої, міжгалузевої, предметної, подетальної, агрегатної, технологічної. Про загальний рівень розвитку С.п.п. в Україні свідчить структура її національного доходу на початку 90-х років XX ст. Зокрема, частка промисловості становила 43%, сільського господарства — 28%, будівництва — 11%, зовнішньої торгівлі — 6%, зв'язку і транспорту — 5%, інших сфер економіки — 7%. Це характеризує Україну як індустріально- аграрну державу, яка має резерви та повинна орієнтуватись на проведення суттєвих структурних зрушень у суспільному виробництві на основі розвитку С.п.п. Суспільні або соціальні блага — різновидність благ, які характеризуються спільним використанням к різними суб'єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг:, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється принцип винятковості, тобто не існує ефективних способів усунення індивідів від користування перевагами суспільних благ, як тільки ці блага виникають. Переваги від товарів індивідуального споживання базуються наїх купівлі, переваги ж від суспільних благ суспільство отримує в результаті їх виробництва. Люди можуть використовувати переваги якогось продукту, не несучи ніяких витрат на його виробництво. Це явище отримало назву „проблема фрірайдера". Для того, щоб суспільство могло користуватись такими благами та послугами, їх наявність повинна забезпечувати 316 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник