Економічний цикл частина власності повинна перейти у руки трудових колективів, близько 30% державної'власності повинно піти по шляху демократизації, на основі роздержавлення Слід добитись реального плюралізму власності та управління нею. Це дасть змогу створити ефективну національну економічну систему і добитися повного Е.с. України. Економічний цикл — рух капіталістичного виробництва від чергової'до наступної кризи. Перша економічна криза в умовах капіталізму відбулась у 1825 р. З того часу здійснився 21 цикл. Кожний цикл складається із чотирьох основних фаз: криза, депресія, пожвавлення і підйом. Основною з них є криза, тому з'ясування причин її виникнення значною мірою розкриває і найважливішу причину Е.ц. Оскільки криза носить багатоаспектний характер (криза надвиробництва, платіжна, фінансова, валютна тощо), то її виникнення зумовлене певним комплексом внутрішніх суперечностей. Найбільш глибинною з них є економічна суперечність між суспільним характером виробництва та приватною формою привласнення його результатів. З моменту виникнення капіталістичного способу виробництва (початокХУІ ст.) і виробництво, і привласнення носили приватний характер. Впродовж приблизно двох століть приватне виробництво перетворилось у суспільне. Матеріальною основою цього процесу був розвиток крупної'машинної індустрії. Посилення суспільного характеру виробництва у розвитку і поглибленні суспільного поділу праці всередині галузей народного господарства (особлива форма поділу праці), посиленні зв'язків між підприємствами і галузями промисловості, у зростанні масштабів підприємств, кількості зайнятих на них, збільшенні питомої ваги крупних підприємств в кожній галузі тощо. Розвиток крупної машинної* індустрії дав можливість значно збільшити обсяг виготовлюваної продукції'. Але протягом цього періоду від процесу постійно зростаючого суспільного виробництва все більше відставала форма привласнення. Як г 200 років тому воно залишалось приватним, тобто привласнення більшої кількості створених благ . здійснювалось окремими капіталістами. Це спричинило переростання суперечності між суспільним характером виробництва і приватне^ формою привласнення у конфлікт, що вимагав свого вирішення, Таке часткове вирішення і відбулось підчас першої економічної кризи. Конкретною формою прояву цієїглибинноїсуперечності було протиріччя між зростаючими масштабами виробництва і відносним звуженням платоспроможного попиту населення. Оскільки втой період було відсутнє державне регулювання заробітної плати, не було встановлено її мінімального рівня, кожен окремий капіталіст намагався знизити заробітну плату до мінімуму, тому зменшувався платоспроможний попит населення в умовах неконтрольованого масового виробництва товарів на невідомий ринок. Отже, виникла криза надвиробництва.їїпосилює диспропорційність розвитку економіки. Криза проявляється у нагромадженні товарних мас у гуртовій торгівлі. ГНдприемцг, продавши товари торговим капіталістам, вважають їх реалізованими г продовжують виробництво у тих же масштабах. Але з часом масштаби товарообміну скорочуються, торгівля перестає закуповувати нові партії 93
|