Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Основні жанри ораторських виступів тепно, так що його було приємно слухати, хоча всі знали, що до цих оповідань не треба ставитися серйозно; отже, не побоювання, що відсутність у його характері такої чесноти, як правдивість, наражатиме інших на неприємності. Нам відомі також випадки патологічних брехунів, які взагалі не можуть правдиво розповісти будь-що, вони все перекручують і все фальшують без жодної на те підстави і також без жодної уяви; до них ставляться з презирством, а їхня брехня й конфабул нешкідливі, бо все одно їм ніхто не вірить. Навіть брехня, що є такою звичайною в політиці, в бізнесі й на війні, не руйнує довір'я в приватних стосунках між людьми, бо всі, хто обертається в цих сферах, не втрачають пильності й знають, хто й навіщо може їх обманювати. Навіть брехливість реклами менш шкідлива, ніж могло б видаватися. У всіх країнах існують правові обмеження, які запобігають прямій передачі брехливої інформації про рекламовані продукти; просто заборонено під страхом покарання продавати воду з крана в упаковці, на якій написано, що це процентні ліки від раку. Одначе дозволяється оголошувати, що мило «Чудо» чи пиво «Гамбург» найкращі в світі. У цьому випадку мета реклами полягає не в тому, щоб я, почувши по телебаченню, що мило «Чудо» найкраще в світі, прийшов до висновку, що це правда; ні, мета в тому, щоб я запам'ятав, як виглядає упаковка мила «Чудо» і щоб, вибираючи мило в магазині, я звернувся до продукту, який здається мені знайомим через багаторазовий перегляд тієї самої реклами; реклама розраховує - і то небезпідставно - на наш природний консерватизм, на те, що в мене виникне почуття, наче я вже знаю мило «Чудо», навіть якщо я й зовсім його не знаю. Коли ж ми говоримо про політичну брехню, треба провести чітке розрізнення. Політична брехня - часте явище, одначе, обмежене свободою слова й критики в демократичних країнах, воно не затирає різниці між правдою і неправдою. Якийсь міністр може заявити, що він про щось і не знав, хоча насправді знав. Отже, він збрехав, але незалежно від того, чи стане, чи не стане явною його брехня, різниця між правдою і фальшем залишається в силі. Інакше стоять справи в тоталітарних країнах, особливо за комунізму в стані його найвищого піднесення, тобто за сталінізму. Там повністю затирається різниця між тим, що є правдою, й тим, що є політично правильним, затирається аж тією мірою, що люди, які зі страху повторювали «політично правильні» слова, наполовину самі в ці слова вірили, і навіть вожді часто ставали жертвами власної брехні. Мета полягала в тому, щоб різниця між правдою й брехнею стерлася в умах громадян так, аби люди знали, що належить 168 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.