Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Кругляк. Ю. М.
Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР

Сторінка (загалом з 2 до 78):
Попередня 
Наступна

Білолуцьк — смт. Ворошиловградської області.
Засновано в першій половині XVII ст. на правому березі
р. Айдару коло впадіння в неї р. Білої. Біла, впадаючи
в Айдар, утворює вигин, тобто луку, що й було
підставою для виникнення другої частини назви. Річка Біла
має найменування на основі крейдяних грунтів і
кольору води.
Білопілля — м. Сумської області. За часів Київської
Русі тут була фортеця Вир, на місці якої 1672 р.
виникло нове селище. Заснували його козаки з
Білопілля, що на Брацлавщині. Назва Брацлавського
Білопілля залежить, очевидно, від характеру грунтів у тій
місцевості.
БілорГченський — смт. Ворошиловградської області.
Шахта «Білоріченська» й селище збудовані на початку
XX ст. Від найменування шахти й одержало назву
селище. А шахта має назву за місцем розташування
поблизу р. Білої.
Біляївка — смт. Одеської області. Виникло
наприкінці XVIII ст. Називалось Головківь ою — на честь
Антона Головатого, який командував пішими козаками й
весловою флотилією Чорноморського війська. Нинішня
назва — від прізвища кошового отамана Сидора Білого,
який загинув під час облоги Очакова.
Благодатне — смт. Донецької області. Засновано
наприкінці XVII ст. переселенцями-хліборобами. Назву
одержало за природними сприятливими умовами: в цій
місцевості — родючі чорноземні грунти. Книжне
благодатний — «повний достатків, такий, що радує». За
розповідями старожилів, колись тут проїжджав
архієпископ і зупинився відпочити. Ці місця йому дуже
сподобалися й він наказав видовбати на кам'яній брилі:
«1836 рік, червня, 10 дня. Тут відпочивав
преосвященний Гавриїл архієпископ Катеринослава. Ось де
благодать!» Після цього село й одержало назву Благодатне.
Кам'яну брилу 1960 р. передали до історичного музею
в Донецьк.
Близнюки — смт. Харківської області. Виникло
1863 р. у зв'язку з побудовою залізничної станції Надеж-
дине, що 1903 р. згоріла. Відбудовану станцію назвали
Близнюки. Старожили розповідають, що таку назву дано
з уваги до двох козацьких могил, що дуже були схожі
одна на одну.
Бобринець — м. Кіровоградської області. Лежить на
Бобринці. За одним переказом, селище названо
іменем першого поселенця — полтавського козака Хоми
Бобрика. За другим, — його заснували вихідці з
Великого Бобрика, що на р. Кодимі. За третім, — назву
запозичено від імені річки, в якій за тих часів водилося
багато бобрів. Зв'язок з місцевою фауною вбачає в цій
назві й В В. Лобода.
Бобровиця — м. Чернігівської області. Неподалік
збереглися залишки двох городищ і поселення часів
Київської Русі. Назву пов'язують з мисливцями на
бобрів, так званими бобровниками, які тут володіли
бобровими гонами й платили данину бобровими шкірами
старості, а пізніше й гетьманові.
Богдан — смт. Закарпатської області. Виникло в
першій половині XVIII ст. на р. Богдані, притоці Білої
Тиси. Тому раніше звалося Тисобогданом. Легенда
розповідає про двох мисливців, які заблукали в
Карпатських лісах. Голодні й знесилені, вони забили оленя й
цим урятувалися. «Цього оленя нам бог дав!», — сказав
один з них. З того часу цю місцевість, річку, а згодом
і селище стали називати Богданом.
Богодухів — м. Харківської області. Засновано,
як уважають, 1662 р. З кінця XVI ст. відоме як
укріплений пункт Дяків Остріг. Назву Богодухів
пов'язують з діяльністю церкви, зокрема з першою в міст?
церквою на честь православного свята «Бога духа
святого».
Богородчани — смт. Івано-Франківської області.
Засновано за часів Галицько-Волинського князівства.
Легенда розповідає про князя Романа Мстиславича та його
боярина Гремислава, який збудував на горі замок, і про
найменування поселення під горою Богородчанами на
честь богородиці, яка нібито врятувала дітей боярина,
що заблукали в лісі.
Богуслав — м. Київської області. Відоме з часів
Київської Русі як оборонний пункт. Назву виводять від
Давньоруського буй-слав, що значить «хоробрий,
мужній». Пізніше православна церква підправила слово на
Богуслав. Таку еволюцію знаходимо в літописах і в
Дослідника С. Л. Коваленка.
Болград — м. Одеської області. Засновано 1819 р.
болгарськими переселенцями, втікачами від турецького
16
17

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР