Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
слобода Лозна, мешканці якої після чуми 1718 р. покц, нули ці місця. 1858 р. місцевість заселив князь Б. О. І^уч ракін. Він збудував тут церкву на честь Олександра Свірського, тому слободу назвали Олександрівкою. 1961 р. вона стала містом Олександрівськом. Олександрія — м. Кіровоградської області. Заснова. но на місці села Усівки (від прізвища козака Уса), 1784 р. стало повітовим містом, котрому дали назву Олександрійськ, а згодом — Олександрія (за ім'ям онука Катерини II, майбутнього царя Олександра І), Олексієво-Дружківка — смт. Донецької області. ут. ворено 1938 р. з двох сіл: Олексіївки й Дружківки. Пер. ше мало назву за іменем одного з землевласників ^. магнатів Гаврилових (див. м. Дружківка). Олйка — смт. Волинської області. За народним переказом, назва походить від слова лико, бо селище, мов- ляв, лежить у тій частині Полісся, де в минулому люди ходили в постолах, а лико, щоб плести їх, брали з кори дерев. Імовірніше, що назва поселення пішла від р. Олйка, що тут колись протікала. Олйшівка — смт. Чернігівської області. Виникло на початку XVI ст. з восьми хуторів, названих переважно за іменами перших поселенців. Вільхові ліси, що росли в тутешніх місцях, спричинилися до виникнення назви Ольшівка або Олйшівка. Ольховатка — смт. Донецької області. Лежить по обидва боки невеликих річок: Булавинки та Ольховатки. Розповідають, що колись у цих місцях був великий ліс, у якому переважала вільха (ольха). Тепер вільхи залишилося мало, росте вона тільки біля Іллінського ставка. Ольшанське — смт. Миколаївської області. Засновано 1957 р. Нове селище цементного заводу названо на увічнення пам'яті командира десантного загону, Героя Радянського Союзу старшого лейтенанта К. Ф. Ольшан- ського. Онуфріївка — смт. Кіровоградської області. Заснували на початку XVII ст. запоріжці на місці зимівника козака Онуфрієнка. За народним переказом, його курінь стояв на березі р. Сухий Омельиичок. Опішня — смт. Полтавської області. Засноване нібито в XII ст. Назву пов'язують з покладами гончарно1 глини — опоки. Є інше тлумачення слова опока — «піА* вищена місцевість». 98 Орджонікідзе — м. Дніпропетровської області. Відоме з 1775 р. як село Покровське. 1886 р. тут засновано ҐІокровські копальні для видобування марганцевої руди (з 1934 р. — рудник їм. Орджонікідзе). 1956 р. внаслідок об'єднання робітничих селищ виникло м. Орджоні- кідзе, назване за рудником на честь видатного діяча комуністичної партії й Радянської держави Г. К. Орджонікідзе, який багато сил віддав розвиткові про- мисловості нашої республіки, зокрема й Дніпропетровщини. Оржиця — смт. Полтавської області. Названо як і річку, на якій стоїть. Гідронім дослідники виводять із рьжиця, коренем якого є слово ржа. Розповідають, що в давнину поселення з трьох боків оточували болота, вода в яких, а так само й у річці мала забарвлення іржі. Оржів — смт. Ровенської області. Виникло на початку XVI ст. з поселень Оржева, Мшакова й Дубини. Переказ виводить назву від горжів — «горе жити». Орі'лька — смт. Харківської області. Виникло 1902 р. під час будівництва залізниці. Назва походить від найменування притоки р. Орелі — Орілька. Легенда розповідає про запоріжця, який запріг змія й проорав ним рів; Проф. Смирнов зближує Єрель, від якого виникло Оріль, з Уралом. Нікольський перекладає Єрель як тут і там, тобто «звивиста річка». За М. Фасмером, Єрель походить із тюркського й означає «кривий». Оріхів — м. Запорізької області. Виникло біля 1783 р., очевидно, від прізвища. Народні перекази пов'язують топонім із заростями водяних чи земляних горіхів, що їх ніби багато росло в цих місцях. Однак доказовішою є версія, що свою назву селище дістало від переселенців із села Оріхівки на Полтавщині. Остер — м. Чернігівської області. Лежить на р. Остер, від якої й перейняло назву. Гідронім виводять від слова острьій — «гострий». Словник Б. Д. Грінченка наводить значення цього слова — «сильний, жорсткий, різкий». Є думка, що таку назву річці дано за характером Течії або на честь колишніх боїв у цих місцях. Остріг — м. Ровенської області. Засновано в IX ст. ^ припущення, що назва походить від його місця на виткому березі р. Вілії, де пагорби творять гострий ріг 'Звідси паралель Остріг, що має бути літературною °Рмою). Імовірно, що назва пішла від слова острог, ко* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР