Лина». Ринь — «підводна глино-кам'яна гряда». Пе« рун у східних слов'ян — бог грому й блискавки. Решетйлівка — смт. Полтавської області. Відоме з кінця XVI ст. Гадають, що засновником був пластун Решетило, який мав тут пасіку (пластун — «козак сторожової розвідувальної служби й водночас господар»). Ржйщів — смт. Київської області. Згадується в літописах XIII ст. Назву виводять від слов'янського рьжище — «житнище» (діалектне иржище). Л. І. По- хилевич говорить про походження топоніма з польського ггезге — «натовп, стовпище». Рівне — м., обласний центр. Переказ пов'язує заснування з князями Острозькими, маєтки яких нібито простягалися рівно по цю місцевість. За другим переказом, у цих князів було рівно сто міст. Проте вірогідніше, що назва пов'язується з його місцем на рівнині (правильно називати місто Рівне: пор. тотожну назву поселень на Кіровоградщині та в інших місцях). Ріпки — смт. Чернігівської області. Дехто виводить назву від найменування невеличкого струмка. Народні перекази пов'язують її з прізвищем поселенців-братів Богдана й Лашка Ріпчичів. Ровенькй — м. Ворошиловградської області. У XVIII ст. належало бригадир-майорові графу Василеві Орлову й називалось Орлово-Ровенецьким хутором. Назва походить від найменування р. Ровенькй й балки, поблизу якої лежить. Останнє найменування — від географічного терміна ровень ¦— «рівнинна місцевість». Рогатин — м. Івано-Франківської області. Легенда розповідає, що під час полювання в цьому місці заблудила дружина князя Ярослава Осмомисла і її з лісової хащі вивів олень-рогач. На місці, де княгиня побачила оленя, князь велів збудувати терем, навколо якого виріс Рогатин. Є й інші перекази та легенди. Науковці гадають, що назва походить від старовинного імені Рогата, в основі якого — слово ріг. Рбжище — смт. Волинської області. За народним переказом, у цій назві відбилося давньоруське роиЩ- В. Ф. Покальчук уважає, що коренем назви є рож — «жито». Отже, рожище — це «житнище» (пор. Р#й" щів). Рожнятів — смт. Івано-Франківської області. Від0* ме з XII ст. Перше поселення звалося Старим селом. За 112 одним переказом, назва походить від прізвища Рожня- товський, за другим — від слова різня: нібито тут відбулася велика битва, різня між татарами й русичами. Безпідставно виводити від імені Рожен. Роздол — смт. Львівської області. Засновано в XVI ст. Названо за характером місцевості: роздол—«низина на рівнині». Роздольне — смт. Кримської області. Стара назва — Ак-Шеїх (ак — «білий»; шейх — «керівник мусульманської релігійної громади»). Нова назва виникла за ознакою степової місцевості. Роздори — смт. Дніпропетровської області. Заснував на місці запорізького зимівника надвірний радник М. І. Карабин. Він одержав ці землі в дарунок від Катерини II, заснувавши села Карабинівку й Роздори, які згодом злилися. Назва від слова роздор — «поділ річки на рукави, розвилок» (такий роздор тут робить р. Нижня Терса). Розсипне — смт. Донецької області. Дехто вважає, що ця назва відбила процес руйнування й вивітрення скель, кам'яних брил. Розсипне спочатку казали на місцевість, потім назвали шахту, а згодом і селище біля неї. Рокйтне — смт. Київської області. Лежить на річках Росі й Рокиті. Від другого гідроніма й пішла назва селища. Гідронім виник у зв'язку з рослиною рокита — «верболіз, якого колись багато росло по берегах річки» (тепер її звуть Бурчак). Ромни — м. Сумської області. Вперше згадується 1096 р. Назву виводять від найменування притоки Сули — Ромен. За переказами, колись на берегах річки росло багато ромену — «вид ромашки» Ще зіставляють гідронім з литовським ромус — «тихий». Справді, Ромен має порівняно повільну течію. Ромодан — смт. Полтавської області. Засновано наприкінці XIX ст. як залізничну станцію, що дістала назву від сусіднього села. Село мало назву від давнього Ромоданського шляху: ромодан — «велика дорога». За одним переказом, назва шляху пішла від прізвища воєводи Г. Г. Ромодановського. За другим, вірогіднішим, — від чумака Ромодана. Ротмїстрівка — смт. Черкаської області. За переказами, назву дістало від того, що тут поселився після ру- 8-3196 113
|