впадінні в нього р. Сумки. Напевно, назва міста й походить від найменування річки, в основі якої, можливо, тюркське су — «вода». Талалаївка — смт. Чернігівської області. Засновано під час будівництва залізниці й станції. Останній дано назву сусіднього села. За переказами, вона виникла під час шведської війни: у цій місцевості росла висока трава, яку шведи назвали талала. Певніше виводити топонім від прізвища чи прізвиська Талалай. За словником Б. Д. Грінченка, слово талалай означає «базіка, балакун». Можливо, що назва походить із тюркського талай — «стояча водойма». Талове — смт. Ворошиловградської області. Засновано 1815 р. Лежить на р. Талова, назву якої й дістало. Гідронім, за переказами, виник від слова тала — «прибережна рослина, з якої плели кошики». Дехто гадає, що слово тал (тала) є тюркським й означає «степова рівнинна річка» або «верба», «вербняк». Тальне — м. Черкаської області. Перші згадки належать до XVII ст. Є версія, що назву дано на основі найменування р. Тальнянка. Останнє виникло від давнього слова таль, спорідненого з сучасними талий і танути. Місцеві краєзнавці дотримуються думки, що назва міста походить від старослов'янського слова таль — «залога, укріплене місце». Тараща — м. Київської області. Названо за урочищем Тараща, яке вперше згадується 1611 р. За Л. І. По- хилевичем, це слово походить нібито від сполучення слів та роща. Таромське — смт. Дніпропетровської області. За переказом, у давнину через поселення лежав кам'яний шлях, по якому торохтіли вози. Від слова тарамтить — «труситися шляхом» нібито й походить назва. О. С. Стри- жак виводить із східнотюркського таром — «розгалуження річки біля гирла, дельта». Тарутине — смт. Одеської області. Засновано 1814 р. на місці турецького поселення Анчокрак, названого за однойменною річкою. Нову назву дано на честь переможного наступу російської армії на війська Напо- леона, який розпочався від села Тарутиного Калузької губернії. Татарбунари — смт. Одеської області. Вперше згадується в XVI ст. Назва татарського походження: бу- 126 Фр — «колодязь, джерело»; татарбунар — «татарський ^олодязь». Звідси витікає багато джерел. Тельманове — смт. Донецької області. Заснували дімці-колоністи в 30-х роках XIX ст., назвавши' його Остгейм («Східна домівка»). 1935 р. перейменовано на честь видатного діяча міжнародного комуністичного й робітничого руху Ернста Тельмана. Теофіполь — смт. Хмельницької області. Первісна <азва Білий камінь виникла в зв'язку з крейдяним :трімчаком над річкою. Під іменем Камінь уперше зга- ^ється 1420 р. Пізніше згадується як Човганський Камінь, а далі — Човган. Виявляють, що ця назва походить з тюркських мов і є співзвучною з іменем Чингиз-хан. 1740 р. власниця містечка княгиня Теофілія Яблонська дала йому назву Теофіполь («місто Теофілії»). Теплик — смт. Вінницької області. Виникло біля двох річок: Теплички й Свинарки. Від назви першої дістало своє найменування. Гідронім Тепличка пояснюється, очевидно, тим, що неглибока й коротка річка відзначається прогрітою, теплою водою. Теребовля — м. Тернопільської області. Вперше згадується 1097 р. Назву виводять від слова теребівля — «місце, очищене від заростей» (пор. теребити — «розчищати землю від лісу під поле»). Терни — смт. Сумської області. Засновано 1652 р. Назву дано за річкою, на якій лежить. Річка має найменування від того, що бере свій початок біля заростей тернових кущів за 25 км від колишньої слободи. Тернівка — смт. Дніпропетровської області. Засновано 1775 р. За переказом, у цих місцях колись були зеликі зарості терну, які завдавали губернським валкам багато неприємностей, бо там ховалися кочові розбійники. За наказом Азовського губернатора терни вирубали і спалили, а потім заклали слободу Тернівку. Тернівка — смт. Миколаївської області. Засновано наприкінці XVIII ст. в гирлі р. Мокра Тернівка й за фугою частиною назви її найменовано Тернівка. За переказами, на час поселення на місці річки була глибока )алка, поросла терном. Тернопіль — м., обласний центр. Уперше згадується І540 р. як місцевість Тернопілля. Ця назва, на думку деяких дослідників, означала тернове поле, бо там довго іежав зарослий тернами пустир. Існує версія про похо- 127
|