дження назви від слова ополе — «об'єднання кількох п дів» і від прізвища Тарновський. Р0, Тернувате — смт. Запорізької області. Виникнеш? пов'язано з будівництвом станції Гайчур, названої з річкою. Гідронім Гайчур походить від тюркських елі* гай — «вільно, легко» і чул — «степ». 1946 р. відн0вВ лено стародавню народну назву, що пішла від найменування балки Тернувата, на схилах якої в давнину бум густі зарості дикого терну. Тетіїв — м. Київської області. Назву пов'язують з іменем половецького хана Тетія, який згадується в літописі 1185 р. Тйврів — смт. Вінницької області. Вперше згадується наприкінці XIV ст. О. С. Стрижак, посилаючись на Й. Шафарика, пов'язує назву з слов'янським племенем тиверці, що жило, за літописом, поміж Бугом і Дністром. Тйсмениця — смт. Івано-Франківської області. Перша згадка належить до 1143 р. Дехто виводить назву з іеиз — «тихий». За найпоширенішою версією, топонім походить від найменування дерева тиса. Дехто вважає, що від гідроніма Тиса. Тлумач — м. Івано-Франківської області. Лежить на р. Тлумачик. Виникнення датують XII ст. За народним переказом, під час князювання Ярослава Осмомисла поблизу торгового шляху було засновано поселення товмачів (так іменували князівських людей, які несли митну службу, були перекладачами під час переговорів з діячами інших держав). Цим і пояснюють назву поселення Товмач (польський варіант — Тлумач). Токмак — м. Запорізької області. Лежить на р. Токмак (Молочна), назву якої й дістало. До 1962 р. — Великий Токмак. Деякі дослідники, перекладаючи токмак як «ситі, нагодовані», гадають, що так річку названо за соковиті трави в її долині. О. С. Срижак виводить гідронім з тюркського ідкшак — «лити». Томаківка — смт. Дніпропетровської області. Старо; винне запорізьке займище. Назва за р. Томаківка. її виводять з тюркського томак — «гирло річки», «горло>, «вхід до ущелини». О. С. Стрижак пояснює цей гідронім подібно до Токмак. Томашгород — смт. Ровенської області. За переказами, назва походить від імені мешканця сусіднього села Сехи Томаша Гиса, який був урядником на кілька навколишніх сіл. Томашпіль — смт. Вінницької області. Вперше згадується 1616 р. Лежить у долині р. Томашівка, основу назви якої й дістало (до неї додано піль у значенні «місто»). Заснував шляхтич Томаш на початку XVII ст. на землях, успадкованих від батька. Торез — м. Донецької області. Засновано в 70-х роках XVIII ст. До 1840 р. — слобода Олексіївка. Згодом за прізвищем генерал-лейтенанта Степана Леонова одержало назву Олексієве-Леонове. 1867 р. Леонови продали свій маєток таганрозькому купцеві Чистякову, і поселення дістало назву Чистякове. 1964 р. перейменовано на увічнення пам'яті Генерального секретаря французької Комуністичної партії Моріса Тореза, який був свого часу шахтарем. Торчин — смт. Волинської області. Виникло за часів Київської Русі. Дослідники пов'язують назву з юрками — кочовим тюркським племенем. Дехто невмоти- вовапо виводить її від прізвища першого поселенця Тор- чака — старшого конюха луцького князя. Тростянець — смт. Вінницької області. Відоме з 1598 р. За переказами, стародавнє поселення Тростянець лежало на південний схід від сучасного, але його пограбували й спалили. Згодом люди осіли на теперішньому місці в долині р. Тростянець. Нове поселення довго звали Адамгород, а потім йому було повернено старовинну назву, дану за річкою. Річку найменовано, очевидно, залежно від тростини — очерету, що ріс на берегах. Тростянець — м. Сумської області. Лежить на р. Бо- ромлі. Заснували в середині XVIII ст. селяни-втікачі — вихідці з с. Тростянця Вінницької області. Названо за попереднім місцем проживання. Трускавець — м. Львівської області. Відоме з 1552 р. Названо за р. Трускава. Гідронім пов'язують з наявністю рослини трускавка. Є версія, що Трускавець — це сполонізована відприкметникова назва місцевості Трушкович і що походить вона від імені Трушко чи Трусько. Тульчин — м. Вінницької області. Засновано наприкінці XVI ст. Стара назва — Нестервар. За легендою, вона пішла від імен перших поселенців — Нестора й 128 9-зиб 129
|