іжйвйетьск в значейнІ «мбкре місце». Таким чином пе. реконливо спростовується легенда про Бону Сфорцу, Ьаранівка — смт. Житомирської області. Ьперще згадується 1565 р. В. А. Никонов відносить цей топонім до тих, що утворилися від імені перших поселенців (у даному випадку на прізвище Баран). Народний переказ виводить назву від найменування роду діяльності мешканців. З давніх-давен тут виготовляли посуд — декоративний, оздоблений прикрасами та кольоровою поливою, зокрема так звані баранці. Барвінкове — м. Харківської області. Виникло на початку другої половини XVII ст. За одним переказом, засноване козаками отамана Барвінка. За другим — козаком Шпаком 1680 р. на місці слободи Барвінкова стінка, назва якої пішла від того, що на цих місцях рясно ріс барвінок. Баришівка — смт. Київської області. Виникло за часів Київської Русі. Народні перекази пов'язують назву зі словом бариш. Нібито в селищі в основному жили чоботарі, яким це ремесло приносило значні прибутки, бариші. Друга версія — від антропоніма Бариш, похідного від тюркського в значенні «прибуток, вигода». О. П. Стороженко пов'язував Баришівку з літописним Баручем, але сучасні дослідники вважають цю версію за непереконливу. Батурин — смт. Чернігівської області. Поширена думка про те, що Батурин споруджено як польське укріплення й названо за іменем короля Стефана Баторія. Та цей населений пункт виник значно раніше, ніж королював Баторій. Очевидно, топонім походить від старовинного слова батура, що означає «фортеця, укріплення». Дослідник 1. Родаченко, спростовуючи походження назви від імені польського короля, гадає, що вона виникла від прізвища козака Батури. Бахмач — м. Чернігівської області. Засновано в 70— 80 рр. XIX ст. Назва — від найменування сусіднього села. Краєзнавець О. Знойко виводить цей топонім з тюркського слова баштан. Він висловлює припущення, що київські та чернігівські князі тут поселили печенігів чи інших полонених тюркського походження, які й назвали так своє поселення. Бахчисарай — м. Кримської області. В останній чверті XV ст. з міста Солхата (Старий Крим) сюди було 10 перенесено сюлицю Кримського ханства й побудовано ханський палац. У місті та навколо нього росли сади, виноградники. Бахчисарай — означає «палац, оточений садами»: татарське бахчи — «сад», сарай — «палац». Баштанка — смт. Миколаївської області. Засноване 1806 р. До 1928 р. звалося Полтавкою. Стару назву дали перші поселенці з Полтавської губернії. Сучасна походить від найменування балки Баштанки й має зв'язок з баштанами, що їх здавна культивували в цих краях. Безлюдівка — смт. Харківської області. Засновано 1660 р. Назва постала за розташуванням в безлюдному, глухому місці. Белз — м. Львівської області. Назву міста виводять від старослов'янського белиз, що означає «біле, ясне місце, галявина, вирубана серед лісу». Можливо, першу оселю нинішнього міста заклали на такій галявині. Деякі дослідники виводять топонім від слова бевз, що означає «неприступне, болотисте місце». Бердичів — м. Житомирської області. Деякі дослідники вважають, що ця назва походить від слов'янського берда в значенні «гора, підвищення». Місто й справді розкинулося на горі. Дехто пов'язує назву з найменуванням племені берендеї, яке проживало колись у цих краях. Мовознавець М. Фасмер виводить Ті від антропоніма Бердич. Краєзнавець С. М. Наумчук — від слова бердо, що є назвою одного з основних механізмів ткацького верстата. Нібито тут жили бердичі — народні майстри, які виготовляли берда. Бердянськ — м. Запорізької області. Засновано 1827 р. Раніше звалося Кутур-огли й Новоногайськ. 1842 р. від назви річки та коси перейменовано в Бердянськ. Назву річки Берда виводять із тюркського берди, що означає нібито «даний богом», а за іншою версією — «річка, що тече поміж скелястими берегами». 1939—1958 рр. звалося Осипенко — на честь Героя Радянського Союзу Поліни Осипенко, яка народилася в Бердянському районі. Берегове — м. Закарпатської області. Відоме з XI ст. За часів римської імперії — прикордонне селище Песер- гинум. Пізніше — володіння угорського королевича Ламберта (Ламперта). Звалося Лампертхаза, тобто Лампертів дім. Слов'янська назва міста — Берег. Названо за місцем розташування біля підніжжя однойменного 11
|