Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Кругляк. Ю. М.
Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР

Сторінка (загалом з 2 до 78):
Попередня 
Наступна

гірського масиву. Берег у давнину означало не тільки
«край землі біля води» але й «гора».
Берегомет — смт. Чернівецької області. З XIX ст.
село офіційно іменувалося Бергомет над Серетом. За
Ю. О. Карпенком, назва походить від діалектного
берегомет — «місце, де вода розмиває берег річки».
Бережани — м. Тернопільської області. Назву
пов'язують з найменуванням мешканців, які поселилися на
березі р. Золотої Липи.
Березанка — смт. Миколаївської області. Засновано
в 1869—1870 рр. німцями-колоиістами. Звалося Олек-
сандрфельд (Олександрове поле). Під час першої
світової війни назву замінили на Суворове (тут кілька днів
перебував 1798 р. О. Суворов). 1923 р. перейменовано
на Тилігуло-Березанку за іменем Тилігуло-Березан-
ського полку, що його було створено в громадянську
війну з мешканців навколишніх сіл. Дехто вважає, що
Березанка — це видозмінене турецьке Озу або Едізань.
Так здавна звалися ці місця.
Березань — смт. Київської області. Засновано на
початку XVII ст. переселенцями з Правобережної України.
За розповідями старожилів, біля теперішнього мосту
через р. Недру в березовому гаю колись стояла
козацька сторожа, яку звали Заставою в березах. Від
найменування ії нібито поселення дістало таку назву.
Березине — смт. Одеської області. Засновано 1816 р.
Новоутворена колонія названа на честь перемоги
російських військ над Наполеоном у листопаді 1812 р. на
р. Березині.
Березна — смт. Чернігівської області. Поблизу
виявлено залишки старовинного міста Березоя, від
найменування якого, гадають, і пішла сучасна назва.
За переказами старожилів, у давнину тут росли
великі березові ліси й протікала річка Березнянка чи
Березна.
Березне — смт. Ровенської області. На околиці
збереглися залишки давньоруського городища. Польські
перекази розповідають про шляхтича Березу, за якого
Острозький віддав свою дочку. Місцеві краєзнавці
гадають, що назва виникла в зв'язку з березовими лісами,
що росли й тепер ростуть у цих краях.
Березнегувате — смт. Миколаївської області.
Засновано колишніми запорізькими козаками у 80-х роках
12
XVIII ст Дослідник Л. Т. Масенко зараховує цю
назву до тих що характеризують природу місцевості й
гіпсографічні особливості річок. Старожили розповідають,
що в цих краях по балках вздовж р. Висуні росли густі
берестяні гаї. Ше в тридцяті роки на березі річки
можна було бачити поодинокі гігантські берести.
Берестечко — м. Волинської області. Засновано за
часів Київської Русі. В документах XV ст. згадується
як село Берестки. Народний переказ пов'язує назву з
берестяними лісами в цій місцевості. Нині кілька
старих суховерхих берестів збереглося на території
міського парку. в .
Берислав — м. Херсонської області. Засновано на
початку XV ст. як литовська фортеця й державна
митниця, відома під назвою Витовтової. 1450 р. пониззя
Дніпра захопили турки й збудували на цьому місці
укріплення Кизи-Кермен — у перекладі означає «Дівоча
фортеця». 1695 р. російська армія та українські
козацькі полки спільними зусиллями взяли фортецю. На її
руїнах було засновано місто Берислав, у назві якого
легко помітити слова «бери славу». Отже, його найменовано
на честь здобуття фортеці.
Бершадь — смт. Вінницької області. Засновано за
часів литовського панування. О. С. Стрижак зараховує
цю назву до тюркизмів. За одним переказом, вона
походить від слова брег — «охорона». За другим — від
татарського береш — «битва». Легенда ж розповідає про
доньку воєводи Бершаду, яка очолила захист міста від
татар.
Бйківка — смт. Житомирської області. Краєзнавець
О. О. Павлов висловлює припущення про зв'язок цієї
назви з дикими биками (турами), що в давнину
водилися в цих краях.
Билбасівка — смт. Донецької області. Засновано
1670 р. як козачу слободу. Назва походить від
прізвища перших поселенців (воно й нині є поширеним у
селищі).
Бирюкбве — смт. Ворошиловградської області.
Засновано в другій половині XVIII ст. й мало назву Кри-
ничани (очевидно, залежно від криниць). 1920 р.
перейменовано на честь голови сільської ради В. М. Бирю-
кова, якого забили куркулі. В основі прізвища —
тюркське бирюк «(одинокий) вовк», «відлюдько».
13

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Кругляк. Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР