принаймні, що Ґванінус думав про котресь із тих, що про них говорить Екблом. Виринала б трудність щодо вживання назви Русь і Варяги на означення скандинавців. Отож могло теж так бути, як в церковнословянській мові щодо вживання подвійної назви для греків, які виступають під іменем "греків'' та "єллинян", або жидів, яких у церков- кословянському тексті Св. Письма називається "жидо- ве", "юдеї" чи "Ізраїль". Подібно могло теж бути й щодо назов "Русь" і "Варяги" на означення скандинавців. Ми довше зупинились над цією можливістю Ґвані- луса, бо вона видається нам найбільш правдоподібна. 3. Ґванінус згадує, що деякі знову хотіли вивести "Русь" від 'руссих в л о с о в", бо така краска волосся між ними найбільш поширена. Здається, що автор can і.е багато врив у таку можливість, хоч цю теорію тепер заступає проф. Р. Смаль-Стоцький.11) 4. Тут Ґванінус за другими авторами стоїть виразно під середньовічним вплиеом, бо послуговується месі одою, яку тоді досить загально вживано, щоб когось понизити, а саме що ' Русь'' виводиться від Хамового ьащадка ' Фет Русіна". Якраз "Русіна" не стрічаємо в Св. Письмі, але маємо зате там "Ресена".12) Абстрагуючи вже від самого імення цієї нам менш симпатичної б'блійної постаті, можна б однак зробити деякі принаймні припущення чи здогади, бо напевно немає ніякої реальної основи на раціональність такого виводження. Відомо, що через деякий час сусідами наших предків були хозари та після правдоподібностей руські міста платили їм данину. Знаємо теж, що серед хозарів було поширене Мойсееве віровизнання, як теж що хозари прийняли під свою опіку більшу кількість жидівського гаселення, що втекло від переслідувань Льва III., візантійського імператора.14) Може бути, що під впливом жидів, у яких Хам і його нащадки були в великій погорді, прищіпили хозари цю згірдливу назву, автохнонному населенню як слабшому від себе й мож- n) Roman Smal - Stocky, The origin of the word "Rus", Winnipeg, 1949. 12j Genesis, X. 12. 13. The Encyclopedia Americana, Vol. XVI, pag. 390. 21
|