''Волги (і) ньска" або рідше "Волйньска Земя". Не знати на якій основі, бо не подає джерела, з якого б він ко- ристав, творить своє оповідання.20) Говорить, що народ, який заселює Волинь прийшов з-над Волги та колись зваЕся "Вольґарамі", яких зчасом прозвано "Воль- гиньцамі". Стільки говорить автор хроніки. Доцьогочасна література про походження назви Волині доволі вбога, й то чужа, а не українська. Одинока мабуть дотепер праця з українського боку про походження назви Волині — це "Назви "Галичина" й "Волинь" проф. Ярослава Рудницького, в якій автор, проаналізувавши погляди інших авторів, подає свої міркування.27) Яку ж основу міг мати Ґванінус, коли з такою легкістю й певністю висказав думку, що мешканці Волині прийшли з-над ріки Волги? На це можемо мати деяку в дповідь у в "Історії України-Руси" М. Грушевського (І, 133), де він каже, що при кінці VI. чи на початку VII .ст. були розбиті болгарські орди. Частина цих болгар ЕІдступила на північ, де зчасом появилася болгарська держава над середньою Волгою та Камою; частина болгар залишилася коло Меотиди та північному Кавказі, а частина рушила на захід. Ця остання частина якийсь час перебувала під зверхністю аварів, опісля від них звільнилася й увійшла в союзні стосунки з Візантією. Далі Грушевський залишає це питання відкритим, бо "не знати, де тоді перебувала (частина болгар) і коли вона осілася в т. зв. Углу, між Дністром і Дунаєм", в безпечнім і неприступнім з усіх боків місці", захищенім багнами й ріками (за Теофаном і Никифо- ром, які кладуть це вже на другу половину VII. ст., але в їх оповіданні стягнено в кілька літ те, що діялося про- -<;, Kronika Z. R., рад. 22 Przyszedl ten narod w te tu Ruskie kraie od rzeki Wolhy (ktora Moskwe od Tatar dzieli) iako szerzey w opisaniu Polakow у wywodzie narodu ich sie mowilo. Zwali sie pierwey Wolgarami a potym V'olhyncamy sa za czasem prezwani. .. 27) Ярослав Б. Рудницький, Назви "Галичина" й "Волинь", УВАН, ілнніпеґ, 1952. 28
|