характеристичних рис місцевого русифікованого панства, зображеного у творах Г. Квітки-Основ'яненка. Порівняймо, наприклад, репліку поміщиці Аграфени Семенівни Опецьковської з п'єси «Шельменко-денщик»: «...Вообра- зи, что хозяйка меня и теперь так же назьівает, как до моей поездки в Петербург: Горпинка! Ах, какая малорос- сиянка!». За народною традицією, сучасний словник «Власні імена людей» Л. Г. Скрипник і Н. П. Дзятківської подає імена Кость, Олекса, Гнат, Панас, Наталка, Одарка та інші як рівноправні офіційні варіанти поряд з іменами Костянтин, Олексій, Ігнат (Ігнатій), Опанас (Афанасій), Наталія, Дарина та інші. Розмовні форми імен лишаються основним джерелом поповнення офіційного іменника і в наш час. Так, до недавнього часу ім'я Леся вживалося лише як пестлива форма повних імен Лариса, Олександра, Олена, але, за вимогами батьків, які хотіли записати ім'я дочки в документах саме в такій формі, ім'я Леся набуло прав повного імені. У згадуваному вище словнику-довіднику ім'я Леся винесено в реєстр з такою позначкою: «скороч. варіант від ряду імен (Лариса, Олександра та ін.), який все частіше фіксують як документальне ім'я на честь української поетеси Лесі Українки». Статусу офіційного набуло в наш час і ймення Олеся, а також паралельні форми чоловічого імені — Олесь, Лесь, що раніше побутували лише як здрібніло-пестливі варіанти повного імені Олександр. На усталення цих імен у ролі офіційних великий вплив мали літературні наймення видатних українських письменників і діячів культури, таких як Лесь Мартович (документальне ім'я та ім'я по батькові Олекса Семенович), Лесь Курбас (Олександр Степанович), Олесь Гончар (Олександр Терентійович). Які ж імена були найпоширенішими серед наших прадідів? Львівський мовознавець Р. І. Осташ провів дослідження відомих козацьких «Реєстрів», складених після Зборівської угоди 1649 р. і виданих О. Бодянським у 1875 р. «Реєстри» зберігають імена й прізвища (правильніше, за термінологією М. Л. Худаша, «прізвищеві назви», оскільки «прізвище» в сучасному розумінні цього слова — язище пізнішого часу) понад 40 тисяч козаків з Наддніпрянської України. За підрахунками Р. І. Оста- ша, у «Реєстрах» зафіксовано близько 200 імен. Основне навантаження припадає яа 120. За частотою вживання 2. Л. Т. Масенко 9
|