Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вони розподіляються у такій послідовності. Першість належить двом іменам — Іван (11 % від загальної кількості імен), Василь — 6 %. Далі йде 9 імен, кожне з яких має частотність 2—3 %. Це Федір, Степан, Грицько, Михайло, Семен, Андрій, Яків, Олексій, Фесько (похідне від Феодосій). Близько 1 % набрали імена: Гаврило, Данило, Ігнат, Роман, Савка, Дмитро, Максим, Мартин; 0,5 % — Кондрат, Левко, Лук'ян, Марко, Матвій, Микита, Остап, Павел, Пилип, Юрко, Ярема, Ясько (похідне від Яків). Поширення таких імен в народному антропоніміконі всієї території України засвідчує і фольклор: Я нікого не любила, Тільки Петра та Данила, Грицька, Стецька та Степана Вийду заміж за Івана. І українська класична література: «Перерахували себе, та й начислили, що є їх чотири Івани, один Микола і один Михайло» (Марко Черемшина. «Бо як дим підоймаєть- ся»). Незмінним лишався набір найуживаніших імен до самої революції, для прикладу можна навести імена дітей в селянській родині Макара Гончара, батька відомого скульптора Івана Гончара: Хросина, Дунька, Грицько, Іван, Клим, Михайло, Василь, Семен (Україна.— 1989.— №4.—с. 13). Як ми вже зазначали, у дореволюційний період обряд наречеиня новонародженого належав церкві. Під час церковного обряду хрещення піп обирав із святців, календарного церковного списку святих, ім'я для новонародженого. Процес наречення дитини не був лише формальним ритуалом, він розглядався як духовне прилучення людини через ім'я до релігії. Ім'я в християнській релігійній традиції виконувало сакральну функцію. Святий, за ім'ям якого було наречено дитину, вважався її духовним охоронцем, небесним заступником. У церков- них календарях вказувалась і етимологія кожного імені, тому значення їх було загальновідомим. Характерним є, наприклад, обігрування етимологічного значення імен для староукраїнської поезії. Так, у вірші на день народження Василя Томари Гр. Сковорода пише: «І не з наймення лише, будь і ділами Василь» (ім'я Василь походить від давньогрецького Ьазіїеиз — цар). У поезії Соф; ронія Почаського, присвяченій Петрові Могилі, є такі слова: «А хвалячи, дивуйся, який кам'янистий В бою 10 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища