Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
редньовічній Росії іменували за тричленною формулою, близькою до сучасної (індивідуальне ім'я Н-повне ім'я по батькові на -вичН-родове ім'я), поміж середніх верств (поміщиків і заможних купців) поширеною була двочленна формула (індивідуальне ім'я + ім'я по батькові на -ов, -ин). Як атрибут привілейованості тричленна формула іменування особи певний час побутувала і на Україні: «На Україні, так само, як і в Білорусії,— зазначає дослідник української антропонімії М. Л. Худаш,— тричленне іменування спостерігається також як своєрідна прерогатива соціальної верхівки, а у XVI—XVII ст.— заможного міщанства, яке в писемних пам'ятках, очевидно, і в побуті, охоче вживає патріархальні, традиційні іменування по батькові на -ич, -ович, -евич часто разом з третім компонентом, де може виступати назва за місцем походження, професією, заняттям, або якимось прізвиськом» !. Але поступово діапазон вживання тричленних іменувань на Україні і в Білорусії було звужено, особливо на західноукраїнській території, яка входила до складу шляхетської Польщі, де діяла двойменна антропонімічна система. Нетиповість тричленної формули найменування особи для народного середовища, властиве українському селянству сприйняття цієї форми як чужої і панської яскраво відображають відомі рядки Шевченкової поеми «Юродивий», в яких поет блискуче пародіює офіційне тричленне іменування представників російської суспільної верхівки— київського генерал-губернатора Дмитра Гавриловича Бібікова та харківського генерал-губернатора князя Долгорукова: Во дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Украйну правили. Показово, що московські канцеляристи, вважаючи імена по батькові на -вич виключним привілеєм російської аристократії, переінакшували на «полуотчества» відповідні найменування українців і білорусів,^'лричому помилково поширювали цей звичай і н?',т4 антропоїдніми з суфіксами -ович, -евич, які в ХУЬ-0(У11 еї. уже перейшли з розряду імен по батькові у розряд спадкйвйк пріз- 1 Худаш М. Л. З історії української антропонімії-*--К., 1977.— 1о2. 17 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища