Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вищевих назв. Так, посли Богдана Хмельницького, які в українських грамотах звуться Герасим Яцкович, Павел Обрамович, Самуйло Богданович, у документах москов- ських канцелярій іменуються Герасим Яковлев, Павел Аврамов, Самойло Богданов. Родову прізвищеву назву великого гетьмана Литовського Григорія Олександровича Ходкевича московські бояри у посланні до нього переробили за зразком російських «полуотчеств» на Хот- кеева 1. Богданові Хмельницькому московські канцеляристи неодноразово робили зауваження, що він «непристойно величається» ім'ям по батькові на -ович (Михайлович). У російських офіційних документах соціальна диференціація у вживанні «отчеств» і «полуотчеств» збереглась до самої революції. Безсмертний зразок бюрократичного стилю державних установ минулого століття залишив нам М. Гоголь. У скарзі на сусіду, яку подав до повітового суду його знаменитий персонаж Іван Іванович, письменник точно відтворює, іронізуючи, тогочасні формули російської ділової мови, у тому числі офіційне іменування особи: «...И потому прошу оного дворянина Йвана, Никифорова енна, Довгочхуна, яко повинного в зажигательстве, в оскорблении моего чина, имени и фамилии и в хищническом присвоєний собственности, а паче всего в подлом и предосудительном присовокуп- лении к фамилии моей названия гусака, ко взьісканию штрафа». З другої половини XIX ст. імена по батькові на -вич поширились у побутовому спілкуванні і серед інших верств населення Росії, Але їх аристократичне походження знайшло відображення у сфері застосування цих форм — у народнорозмовній мові вони побутували як підкреслено шанобливі форми звертання до поважних осіб або людей старшого віку. В цей же період під впливом російської мови звичай вживати імена по батькові на -ович, -евич, -івна, -овна у функції шанобливої форми іменування осіб набув поширення і на Лівобережній Україні, що знайшло відображення у творах Г. Ф. Квітки-Основ'яненка. Згадаймо, як величали односельці конотопську відьму: «...Ніхто не смів її не тільки відьмою або чим взивати, та ще й величали її по менню: Семеновна або пані Зубиха» або го- 1 Чичагов В. К. Из истории русеких имен, отчеств и фа лий.—М., 1959.—С. 49—50. 16 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища