Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Масенко Л.Т.
Українські імена і призвища

Сторінка (загалом з 1 до 48):
Попередня 
Наступна

була Векла, старого Штирі невістка, а сьома Устя Жо-
лобиха».
Територіальним варіантам української мови
притаманні й специфічні риси у використанні засобів
творення назв заміжніх жінок. Так, в оповіданнях Марка
Черемшини, присвячених зображенню гуцульського села
другої половини минулого століття, поряд із
загальноукраїнськими назвами жінок за ім'ям і прізвищем чоловіка
типу Курилиха Сівчучка (дружина Курила Сівчука)
вживаються й специфічні гуцульські форми. Характерне
звертання сільського старости до місцевих молодиць і
дівчат зустрічаємо в оповіданні «Бодай їм путь
пропала!»:
«Плачі опинилися перед Дзельманом, а він став їх
розпізнавати:
— А то ви, Митришко-душко?
— А то ви, Николаїшко-зазулько?
— А то ви, Петришко-душко?
— То ви, Марічко чічена?
— Ба ци то ти, Анничько срібна?
— То ти, Кіцо солодка?
— Люб'єтка мої любі, вас є штири ґаздині, а три
дівчині, то я один ретенно вас не перекричю; кажіт, сарачє-
та, чого плачете, чого з'їдаєтеси, най вам що поможу».
За місцевим звичаєм, Дзельман називає дівчат Ма-
річку, Анничку й Кіцу за іменами, а звертаючись до
заміжніх жінок, вживає назви, похідні від імен їх чоловіків
Митра, Николая, Петра й Василя.
Деякі говірки української мови відзначаються
особливим розмаїттям у творенні форм іменування заміжніх
жінок. Так, дослідник закарпатської антропонімії
професор Ужгородського університету П. П. Чучка виділяє
понад десять словотвірних типів таких назв у говірках
Закарпаття, зокрема, назви з суфіксом -ан(я): Мудра-
ня — від прізвища чоловіка Мудра, Воробканя — від
прізвища Воробок; із суфіксом -к(а): Воскобійничка —-
від прізвища Воскобійник, Юрашка — від прізвища
Юраш; -кх(а): Бециха — від прізвища Беца, Ціпкали*
ха — від Ціпкало; із суфіксом -ул(я): Барнуля — від
Барна, Мацуля — від Мацо; Сазанскуля — від Сазан-
ський; -янк(а): Шекерянка — від Шекера; -овк(а): Іва-
новка — від Іван; -ов(а): Свидова — від Свида та іп.
Строкатість словотвірних типів найменувань
заміжніх жінок у Закарпатській області пояснюється тим, що
поряд із традиційними загальноукраїнськими формами
41

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища