Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Лин вилинае, а карася очешуть. Ст. 36. Пани A) бъюцця B), а в мужиків C) чуби D) болять E). Л., Кон., Пир., [Черн.].— Хто бъєцця, а в кого чуб болить. /Ср.— Пани шкунтуюцця, а нашого брата ріжуть. Кон. (') Багаті. Пир. B) скубуцця. Зв., Рад., Кр.; судюцця. Нос; чуб- ляцця. Пир., Нове.; крякаюцця. 36р. Лаз. C) а у бідних. Пир.; а в простолюдців Гат. D) ліб. Новг.; лоби. Рад.; боки. Ил.; зуби. Кам.; чуприни Проск., 36р. Лаз. E) трусяцця. Нос; рвуцця. Гат.; тріщать. Кам., Проск , Р., Пир., Пр.; тріщить. Новг. Вус! тихо сиди, як бороду голять. Проск. Як би все витрищилось на мужика, що ёму буде, то вмер би з ляку. Вас, К. Не питай, чий я,— не питай, що я. Ил. Питався Лях: «Що ти постелив?» — «Ворок».— «Чим ти вкрився?» — «Вороком».— «Що ти поклав під голови?»— «Ворок».— А він уліз у мішок, то постелився и вкрився: й під головами, й під ногами — то все один. Бр. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 1310. Ми народ невольний — де нам узяти! Кон. Служка на служку, а пану трясця. Пир. Вже двірськоі поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. Ил. Цнота и покора не має місця у панського двора. Ил.— ... не живе у двора; а хто лжеть и крадне, поживицця снад- не. Ст. 36. Сільська собака най ся між двірськіі не мішає. Ил. Куди панська лая, туди й сучка моя. Бр., Дуб. Дать куницю (викуп за крепачку, беручи іі за себе заміж). 3., Л., Кон. Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Хлопа корцен не міряють. Ил. Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде. Кан., К. 1320. Каліка не довіка, пан не до смерті. Ил.— Не зві- ка каліка, не до смерті пан. Бр. Буде гарно на світі, як попу підсипать, а пана засипать. Кр. Хоч хто мал — не топчи ёго в кал. Ст. 36. Хіба ж про те нам розум мати, щоб на кривду брата Абати. Гат. Обніміте ж, брати мої, найменьшого братаї Кобз. 4* 99
|
|
|