Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Своя ВОЛЯ добра, та не пожитечна (на дітей). Ст. 36. Дай кому волю, а сам підеш в (!) неволю. Л. (*) а собі. Ил. Кождий блазен своім строєм. И вовк на волі, та й виє доволі. Кох. Життя вольне, як собаці на привъязі. Пир. 1330. Се пряме безвілля. Кон. Вольні-вольні,— на все не довольні. Кан., /С. На волі — плачу доволі. Кох. В пригоді — мисль о свободі. Ил. Лацно на сім світі, що хотіти, те чинити. Ст. 36. Хоч спина гола — та своя воля. Евх. Лучче птиці на сухій гільці, чим ся в золотій клітці, Б. В клітці є пити, істи, и хороше сісти, та немає волі. Ном. Ведмідь на ретязі товсто реве. Лів. Неволя и плаче, неволя и скаче. Рад. 1340. Хоч за три дні перед смерті волі побачить. Рад., Пир.—... смертю полегшає. Кр.— Коли б Бог дав, щоб хоч трома днями перед смертю полегшало! Бр. «Коли та воля буде? чи вона втопилась, чи де поділась? Мо, іі вже ніколи не буде?» — «Е, ні! вже як налупилось, то й вилупицця: колись таки дождемось!» Коз. З корита іли та у волі жили — ніякого горя не знали. Кан.— Хоч з корита, та до сита. Гаг., [Гл.].—... а ви з блюдів, та худі (мов би Запорозці на столиці сказали великим панам). Пир. Багатир 1343—1463.— Убогий 1464—1621.— Щасливий 1622— 1717.— Роскіш 1718—1724.—Доля 1725—1738.—Нещастя 1739— 1750.—Пригода 1751—1756.—Напасть 1757—1763.—Не пайдить 1764—1847.—Перевівсь 1848—1870.—Пропав 1871—1953.—Лихо 1954—2150.— Біда 2152—2227 — Горе 2258—2225.— Каяття 2236— 2251.—Жаль 2252—2258.—Журба 2259—2292.—Кривда 2293— 2302.— В нещастю нема брата 2303—2366.— Плач 2367—2400.— Терпи 2401—2445. Такий БАГАТИР, що не знає, що то нема. Л., Пир., Кон. До чорта грошей. Л.} Пир. Грошей, як у Жида. Л., Пир., П., Б.—... вошей. Нов. У нас грошей — и свині не ідять. /Є., Гр. Там грошей и курі не клюють. О. 100
|
|
|