Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Голого легко голити. Ил. Трудно рану (виразку) гоіти, а не уразити. Убоге не жие, а тміє. Ж. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ил. На голого дригота. Бр., Проск.— Все на бідного дрего- та. Ил. У голоти нема що молоти. Бал. Злиднями не доробисся. Проск. 1580. Мовлять, що не дармо той нічого не має,— а бідному нігде взять, він того не знає. Кл. А трудів іх ніхто не погадає (бідних). Шолудиве порося и в Петрівку змерзне. Евх. Треба істи — хоч потрошку, а все треба. С— Сира душа істи хоче. Б. Всім зубам треба істи. Бр. Душа не впир (!), того хоче, чого й мир. Рад., Б., Черн. {1) не вупир. Зв. И моя душа не повстянка. Ст. 36. Не шаповал A) душу вложив B). Нос. (Ч Не Циган. Нос; И мені не шаповал. Ст. 36. B) вивалив. Моя душа не з лопуцька. Зв., [Кан.].— И моя ж душа не з лопуцька, и хоче того, що й людська. Ос, B72), [К-, Рад., 3., Евх.].— Хіба ж душа моя з лопуцька и не бажа того, що й людська? Коз., [Чор. Рад. C74)]. И наша губа не хваляша: то ся би ззіла, як и ваша. Ил. 1590. Кождому хліб не горек. Ст. Зб. Як ситий, то и в старості закритий; а як худий, то и в молодости отудий. Ж., Слуц. Багацтво дме, а нещастя гне. Проск. Хто має багацько, той бурчить; а хто не має, той мов* чить. Бр. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою. Бус. Багач ість калачі, а бідний и хліба не має. Ил. У князя — хверязя, а в нас и учкур. Коз. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Не., Ноо, Кажуть, як у бідного втрата (звісно, не велика), и він бідкаецця. Багатого за стіл сажають, а убогого и так випрова* Жають. Лох.— ... саджають, а убогий и коло печі не сяде, Бр., Рад. Хто багат, то всім брат. Пр. в Ст. 36.— Хто нічого не має, того ніхто не знає. Ст. 36. 109 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.