Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
В одному старому {Черк, и Ст.) рукописові XVII сиу Климен- тія з сих двох приказок зроблена одна, та ще у Климентія з початку додано: «Бо и в лекціях пишуть: хто богат и д.» М. Біло- зерський каже, що така ж приказка є на одні книзці, друковані в 1690-х роках: написана приказка пісьмом кінця XVII с 1600. Багатого и серп голить, а убогого и бритва не хоче. Ил. Як бідний плаче, то ніхто не баче; а як багатий скри- вицця, то всяке дивицця. К. Хто має гроші, то всюди хороши. Проск.— ... а хто бідний, той нікому непотрібний. Ж. Як умре багатирь, то йде увесь мир; а як умре харпак (!) —тільки піп та дяк. B). Л. 3. A) харлак. Збр. Шей.; харлачок. Бр., Коз.; харпачок. Проск., Чигр., Черн., Сос. B) дячок. Ш., Б р., Коз. Умер багатий — ходімо ховати, умер убогий — шкода дороги. Ил. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Багатий дивуєцця, як убогий годуєцця. Бр.— Багатий (!) дивицця, як убогий B) живицця. Рад., Ст. 36.— Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ил. (х) Нехай богач. Нос. B) худак. Багатий бідного не знає. Проск. Багатого покута—убогого бесіда. Ил. Убогий чоловік на лихо не жаден. Л.—... не жадний. Бер. 1610. Хоч чоловік убогий, та слово чисте. Пир. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш. Рад.— Наші злидні ваше багацтво перебудуть. Бр. Хоч у мене шуба овеча, та душа чоловіча. Б. Ми въ кожусі, та при своєм дусі, а в лисях, та в мислях. О. Ми імо з корита, та досита — ви ж істе з блюда, та до худа (див. № 1341). Б. Наші лати переходять панські шати. Проск. До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніколи не йди. Бер. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. К., Б. Не той бідний, хто хліба не має, а той, хто душі. /Сак., К. То чорт бідний — що душі нема. Пир. 1620. Поможи, Боже, багачу к рогачу, а бідному в дітках. Нос. 110 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.