Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Нещасна, як Подольська корова (що коровами там роблять). /С. Моє щастя таке, як тоі курки, що качата водить. Ил. Коли б чоловік знав своє нещастя! Л., Проск. Коли б знаття, де упаду, то б соломки підослав. Ёвх., [Бр., Кр, Гр., Я/./. То приказка, як Москаль легів з черешні: «Соломи», каже, «соломи!»; а як упав — «ні», каже, «не нада вже». Як би знав, де найду, то б туди пішов; а як би знав, де загублю* то б туди не йшов. Бр. Не знаєш, з которого боку зайти. Бр., Пир, Пішло щастя в ліс по пруття. Ил. Талану нема! Л., Кон. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. К. 1750. Хоч роби и розсядься, а як нема талану, то нема. Прав., Л. ПРИГОДИ учать згоди. Ил. Кожда пригода до мудрости дорога. Давні пригоди боронять від шкоди. Не ймайся за пригоду. Кл.— За сон и за пригоду не ймайся. Ст. 36. Чоловік без пригоди не живе. Кон. Приходила оце Наумова оліі. Каже: «Дитина зовсім опухла, уме- рає... Бога молимо, щоб воно умерло: істи нічого, одежи немає... так оце ревизія буде писацьця — молимо Бога, щоб ёго приняв... ні при чому світить, гак оце оліі прийшла: як буде кончицьця, так щоб при світлу скончилось..»— «А рокове ж попу оддали?» — «Ні з чого! як буде старий говіть, так буде одроблювать попу: кілля тесать, або молотить.. Оттаке-то! сказано: чоловік без пригоди не живе'» Зап. С. Д. Ніс. Отак чумак дочумаковався. Гат. Сяка-така НАПАСТЬ, та спати не дасть. Пр., [Ст. 36.1. Від напасти и полу вріж, а втікай. Ил. Напасть (]) не по деоеву B) ходить, а по тих людях. Пир., [Л., Р.]. (Ч Лихо. Бр., Гайс, Полт., Ст. 36. Біда. Проск. B) по лісу. Проск., Рад. 1760. Від напасти не пропасти. Об.— ...а від біди не втікти. Полт. 116
|
|
|