Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Від напасти не пропасти: я, пане, коня вкрав. Бр. Без напасти не пропасти. К., Бер., Пир. Без причини чоловік ніколи не живе. Не. Коли НЕ ПАЙДИТЬ, то вже ж и не пайдить! Ном. Поспитав вже я и пня, и колоди. Кідаєцця и сірою собакою, и білою собакою, та ради не дасть (убогий дуже, а щирий. Рад.) Рад.— Бъецця сірою собакою, нічого не вдіє (те ж). Бр. Бив на ёго, як на три тузи. Ном. Пошло паніі старій (в рукопису: «панюй старуй») на випадок. Ст. 36. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно,— и тим ся удавила. Войц. 1770. Удалося, як тій Солосі. Нос. Не кує, а плеще (невдачі усе). Коло рота мичецця, та в рот не попаде. Ото я краще! Пир. З гори пошло. Ст. 36. З рук идеть, а не в руки. Отак наші галки бъють! ні з чим додому йдуть Кон. Попав пальцем в небо! 3., Л., Пир.— ... стромляй дальше. Пр. Не тикай пальця в небо. Зв., Л. Як раз батька в лоб! Ное., Б.—... щоб не знав, куди соб. Бал. 1780. Попав кулею в пліт! Кан., К.— Не попав ні в тин, ні в ворота. Б. Попав, як сліпий стежку. Кр. Трахвив го в седно. Ил. Як пугою по воді. Л., Р. Зробив що ні до чого. Р.; «Ти ёму кажи, а воно — як пугою по воді: и ухом не веде». Л. Лўчив корову, а попав ворону. Нос.— Цілив в ворону, та попав в корову. Кон. Не туди стежка в горох. Лів. Поправився из кулька в рогожку. Поправився ухом об землю. Поправився з печи на лоб. Ил., Нос. Поправився з покутя на лаву. Пир.—... під лаву. /Єр. 1790. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ил. З дощу та під ринву. Ж., Кр.— Трахвив з дощу під стріху. Г., П. З під ринви та на дощ. Пир. 117
|
|
|