Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
2010. У лиха пограцьця. X. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, ище останецця. /С. Лихая година настала: бувало, як кого бъють, то и нас зовуть. Ст. 36. На все достатній, а на лихо не жаден. Не. И живеш гидко, и істи бридко, як лихо чёпае (зіс). Б. Багатий на лихо. Зв., Рад.— ... та на дрібні слези. Пр., Лихо далося знати. Пр. в Ст. 36. Лихо погнало. Пир. Лихо споткало. Пійшлось на лихо. Бр., Л., Лох., Пр. 2020. Лихом торговати. Кл. На лихо здатись. Гат. Насунулось лиха до бісового батька. Лихо та ще з лихом. X. Лихо ж мені неопёчене! Б.— Лихо печене. Пир. Ох мені лихо! Бр., Пир., Л. Ні шити, ні пороти, здаєся, а яке лихо придалося. Проск. И без того лиха ніяково. Ст. 36., Ном. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Проск. Нема ему честі ні від Бога, ні від людей. 2030. Не було добра з роду, не буде й до гробу. Не. Не було добра змалку (*), не буде B) й до 'станку C). /С., Рад., Л., Пир., Пр. A) из ранку. Бр. B) чортматиме. Кон. C) старку. С; останку. Бр. Не було нам гаразду, та й не буде. Ил. Туди не підскочиш, туди не провалисся. Кон.— До Бога не підскочиш, в землю не пробъесся. Лаз.— Туди високо, туди глибоко. Кон., 3., [Бр., Л., Кон.]. Як піде добро в двір, то само йде; а як піде з двора, то хоч и ворота зачини, то не впиниш. Ном., [Коз.}. Иде-иде вгору, та як піде и з гори! Ном. По шві му ся поре. Г. Розживемось, халяви попікши! Кор. Всего наживеш и Кузьму батьком назовеш. Б. Хіба ж таки я послідніший од усіх! Пир., /Ср. 2040. Хіба ж наша мати вже й кози не стоіть. Сл. Хіба ж мені не можна у своій хаті пісні співати. К- За кума битий и в кума не бути! Проск. Чи ми знаємо сліпий народ! Кон. Бідна моя головка! Пир., Н,—... головонько! Ліе., Сл, 126
|
|
|