Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Хоч сядь та й плач. Ск.—... та й гуди. /Ср. Хоч плач, пане,— коса не бере! С. 2070. Мати Божа, та й годі! Коз. Сохрань, Мати Божа! Бр., Л. Крий, Божа Мати! Пир. Боже мій, світе мій! Пир. Хоч утікай. Хоч що хоч роби! — Хоч що хоч, те й роби! /(., Дуб., Л., [Зв., Рад., Пир.]. Хоч живий в A) яму лізь B)! Рад., Пр.— Живцем би в яму пішов! Бр., Рад. A) Живцем у. Зв. B) лягай. X. Лучче б свята присипала (або: пригорнула!) Кон. Хоч и в прірву! Бр.—... йди. Л., Кон. Хоч провалися в безодню! Пир. 2080. Хоч кріз землю йди! Бр., Рад.— провались! Пир., Пр. Хоч сировоі землі хватайсь! Бр. Тільки и ходу, що з мосту та в воду. Бер.— Хоч A) з мосту та в воду B)! Об. (') Просто. Ил., Зв., Л. B) в шум. С; на бігущую воду. Ил Вже мені и в пеклі гірше не буде. Об. Ні печаль, ні воздиханиє, но жізнь біс батька яка. С А вже ж тіі кучері мені надокучили. Чигр. Говорив би, та и слов ніт; плакав би, та и слёз ніт. Ст. Зб. Тілько що з ніг не звалить (лихо, хороба и д.). Кон Забили мені баки, ззідять мене собаки. Чигр. Тепер іі и кури заклюють. Т. 2090. Як так, то скоро нас и курі загребуть. Р. То вже нас и курі загребли. Л. Зо всякаго села по скурвому сину. Ёвх. Як горілку пъють, то мене минають; а як ся бъють, -н від мене починають. Проск. У макогоно'ву-юшку убрела (всі нападаюцця). Бер Як горох при дорозі. Л.—... хто йде, то й скубне. У • Зв.— Маєцця (!), як горох при дорозі. Зв., Пр.— ...хто йде B), то й скубне C). Л., [Бр.] — ...йде не мине. Сос.— ... 8а стручечок скубне. Макс, [Ёвх.]. A) Живу. Сос, Макс, Ёвх., Не.; Оттак. З в. B) не йде. Г р.; н< зъоче. Не.; не хоче. Проск. C) не топче. Не. 128 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.