Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Як хмара на нас испала (лихо нагальне). Бр.— Як туча спала. Ні ззість, ні зопъєть, ні хороше сходить. Ст. 36. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ил Уродився на свою годину! Ч. 2100. И ворогові (*) сего б B) не зичив C). Зв. A) великому. /(., Л., Кон.; своєму. Рад., Ст. 36.; мой му. О., Кон. B) свого лиха. 3.; свого добра. Рад. C) не бажаю. Кулж. Великий світ, та нема де дітися. Бр., Черк. [Проск., Лів.].— Велик світ, та нігде ся подіть. Ст. 36. Тяжко плити против води. Ил. На що мені золото, срібло, як жить не добро. Ис. А мні бугай виссав. Ст. 36. Три дні до смерти, та не як не доживеш. Черн. О нашую то шкуру ходить. Г., П. И холодно, и голодно, а ще й додому далеко. Зв., Кон.—... и голодно, та йти! Рад.—... и голодно, и голо, и босо, та й додому далеко! Л. Випав сак и тому бідному. Ст. 36. Не бачить світа, як сліпа курка зерна. Проск. 2110. Живий до Бога лізе. Об. Не з добра побігла з двора. Ст. 36. Аби цвіт, а маку й ніт. Рад. Жие не жиє — паскудить (') своїм світом. Проск. (') Роби добре, не паскудь. Життя провадить собаче. Проск. Живе, так як сорока на тину (*). Прав. Пиж., Лів.— ... хто йде, сполохне. Пир. (х) на колку, або: на лободині. Кр; на лозі. Кон. Не бачив гіркого, не бачить и солодкого. Не. Не на сусі той до сих часів сидить (небеспешний ще ад лиха). Ст. 36. Угадай, земляк, скільки -миль до Витебську (питають кому прийшлось круто). Нос. Труби, Грицю, в рукавицю. Ил. 2120. Пустив Бог Микиту (!) на волокиту. Об., Ст. 36.—... то буде жити. Полт.— Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то абиде умре. Не. Г) Пустився Микита. Гайс. Б 2-2588 ,90 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.