Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

Якого дідька журицьця! Л., Кон.
Нема чого журитися: нехай той журицця, що велику
голову має. Бр.
Чого журицьця! нехай журяцця ті, що заміж йдуть.
Лох., Пр.— ... та журицця, що віддаецця. Бр.
Не журися — якось то буде! /(.
Не журись, та Богу молись. Коз.
Ого зажурилась! та така ходить, як тума (туман).
Тільки журицця!.. як кобила, звернувши въ болоті. Ил.
2270. Не кажи «ох», кажи «гоц». Ст. 36.
Хоч біда, то A) гоц! Ил., Б р., Проск., Ёвх.
A) горе, та. Лип., К.
Не зітхай (*): чого нема, то й так нехай. Бр.
A) Не здихай. Р.
Не вздихай: не остатнє ще зпекли. Ст. 36.
Вздиш,— коли любиш, то вздриш. Гр.
Як би не ох, то б давно здох. Ёвх.
Гей-гей A), та не дома! Рад.— ...як би вдома, та щей
на печі. Бер.— ... та ще й в просі. Дуб., Рад.— О-хо-хох
Та не дома. Кон.—... як би дома та в господі. Нон.—
,.. одно зверху, а друге и д.
A) Гай-гай. Прав. Ниж., Лів.
Здихнув тяжко та важно, мов ковальський міх. Пир.
Під явором жовтий корінь: пісок ёго сушить (пісня є
така; а въ приказці: кажуть про людину, що все чогось
журицця — журливе змалку). Бер., Лаз.
Як у ёго дух держицця! Л., Кон.— Не знаю, де в мене
и дух!
2280. Як не свій ходить. Ил., Л.
Став не свій. Ил., X.— Став мов не свій. Л.
2282. Мов у воду опущена. Лів.— Опустилися, як на
воду. Бер.— Лишилася, як на воді. Бр.
2284. Наче курчя впустив. Л., Пир., Сл.
Хожу, наче чоловіка згубив, або-що. Хат. A65).
Все мені, й сорочка не мила! Ил., Бр.
Червяк серце точить. Г. Бар.
Вже (або: Нема) мені ні від місяця, ні від сонця.
Проск.— Ні від сонця, ні від місяця. Ил.
Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Рад.
2290. Ой смутку ж мій! Бр., Гат.—... чубатийі Гат.
Не забув смутку,— забув річи. Ст. 36.
Лиха та радість, по котрій смуток наступає. Ил.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.