(і) Протри. Рад., Кон. B) снаженіі. Ёвх.; гіркиі. Рад. C) а са- харних чорт тебе й просе. Ёвх. Полюби мене в черні, а вже в білі! X.— ... полюбить- и аби-хто. Полт.— Люби (*) мене в чорному, а в білому чорт тебе й просить B). Н., Гл.— ...Нехай мене — полюбить у чорнім, а в біле приберуся, тоді я й сама не подивлюся. Бр., [Коз,].— Нехай люблять у чорному. К. (*) Полюби. Коз. B) и хто-небудь полюбить. Б., [Коз., О.]; я тебе не прошу. Рад. Поцілуй мене сегодня, а я тебе завтра. К., Рад,, Гл., Ст. 36.—... а як забуду, то й так буде. Кон. Умри ти сегодня, а я завтра. Зал. Люби мене в середу, а в неділю, як я приберуся, то може на тебе й не подивлюся (або: то й на другу подивлюся). Бр. 2320. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм ратунков. Ст. 36. Тогді, як кличу, йди. Хто зразу дав, той два рази дав. Кон. Хто в біді дав, два рази дав. Ил. Як лихо, то й братко. К. Брат, що хочеть брать. Ст. 36. Як беруть, сто коней дають, а візьмуть — и одного не дають. Ос. З (VI, 27). Як просють, и жнуть и косють. Нос. Як лихо, то й «ходи Петрихо»; а як пъють та ідять, то на Петриху це глядять. Руд. 2329. Як ідять та пъють, так и кучерявчиком звуть? а попъють, поідять — прощай шолудяй! Новг. 2331. Добре дядькові, то й Бота забув. Ос. З (IV, &)м Дуб., Пир. Як лихо, то й (*) до Бога. Лів.— ...а як лихо минуло, тоді й Бога забуло. Ном.— Як тривога, тоді й до Бога. Кр.$ [Кох.].— ... а як по тривозі, то й по Бозі. Бр., Пр., [К., Проск., Рад., Руд./. A) Коли не змога, так и. Коніс. Як утопає, сокиру даває; а як порятують, и топорища жалує. Ст. 36., [Пр. в Ст. 36. X. 36., Ш.]. Дообід ложка, а післяобід не треба. Збр. Лаз. На кого біда нападе, то до Києва йде; а як біда минец- Дя, то він и из Броварів вернецця (Броварі містечко на лівім боці Дніпра, Остерською п., менш як 20 верстов од *\иєва). Кулж. Щ
|