Ніхто не знає, чий чобіт муле. Евх., Пир. 2360. Що мені нині, то тобі завтра. Проск.— Днесь мені, а завтра тобі. Ил. На кого Бог, на того й (*) люде. Проск., Полт., 3., Л* Пир., Н. A) лихиє. Рад. Не так (!) Бог, як лихиі люде. Пир. О Не таков. Ст. Зб. За кого Бог, за того й люде. Прав. Ниж., Лів.— За ким Бог, за тим и люде. Ил. На кого ворони, на того й сороки. Ил. На кого люде гомонять, на того й свині хрюкають. Зал* Усяк готов, щоб погубить, та хто буде рятувати! Черн* Буде ПЛАЧУ. Пир.— ... до нехочў! Б. Горе не умовчить. Пир. Біда як дуда: куда йде, то реве. Бр. 2370. Тонкослізка! О. На кулаку слёзи тре. Кон. Слёзи, як перло! Пир., Б. Плаче, як роба в неволі. Ил. Заплач, дурню, по своій голові. Бер. А заплач, дурню, та дуже! Зв.— Заплач дуже, та дурно, Л.— А ну, ну! заплач, дурню! Пр. Заплач, Матвійку, дам копійку. Пр., [Сое]. По чім дурного знать? по тім, що плаче. Рад. Росквасив губи, як капиці. Ном. Слинить. 2380. Кисне, як солоний огірок. Збр. Лаз. Скіглить, мов кривий цуцик. X. Завив, як вовк. Ст. 36. Голосить, неначе по мертвому. Кулж. Кричить, як опарений. Рад. Пробі (!) кричати. Зв., X.— Пробу, рятуй. Нове,— Gвалт кричить. Бр., Дуб. (]) пробу. Пир., О. Приплакала бабка увесь ліс, а по ій ні біс. Нос. Кому біда, то й плач не поможе. Ил., Збр. Шей. Плачея Богу, а слёзи — вода. Пир., Л. Не вмієш пакати, а вмієш плакати. Ст. 36. 2390. Плачем лиха не виплачеш. Гат. 139
|