Українськi приказки, прислiв'я і таке інше. - Номис М. - скачати безплатно, читати онлайн книгу

Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):

(]) Коня кують. Проск., Пир., Кон., Ст. 36., Вех. B) клешню. 3-і
лапу. Бр., Вех. C) наставляє. Бр., Проск.; підставляє. Зв., Ст. 36.)
тиче. Кон; дере. Пир.
Ворона, ворона! и де ти літала, що в царський двір
попала. Нове.
2550. Не літай, ворона, в чужіі хороми.— Не літать
вороні у панські хороми. Ш.
Не дивись високо, бо запорошиш око. Збр. Лаз.
Не несися A) високо, бо низько сядеш B). Збр. Лаз.
(*) Не літай. Пир., Зал. B) впадеш. Пир.; бо погано низько
падать. Зал.
Високо літає, та низько сідає. Зв.—... летів, а низько
сів. Проск.
Хто високо літає, той (]) низько сідає B). Об.
(') часом. Яц.; то. Рад. B) сяде.
Як не летіло — та вдарилось! Ш.
Як упав, то й пропав. Зал.
На жито орали, та й гречки не має. Черн., Ос. З (IV,
24).
Не видали! Пир.— От не видали! Пр., [Бр.].
Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу. Гат.—
Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. Пол.—... багачу,
свою копу молочу. Гл.
2560. Теє, що ХВАЛИЦЦЯ, то він лучче маєцця, як теє,
що не хвалицця. Бр.
Власна хвальба не платить.— Похвали з власної губи
не поплачує. Ил.
Ледачая хвала сама себе хвалить. Бус. (Вор. г.).
Гречана каша сама себе хвалить. Лів.
Хто ся сам хвалить, той злих сусід маіть. Ил.
Хвали чуже — своє и без похвалок (*) добре. /С.
(') без похвалу. Бер.
Погана та дівка, що сама себе хвалить. П., Прав. Пиж.,
Лів.
Робота сама за себе скаже. Кр.
Добре само ся хвалить, а злое похвали не годно. Ил.
Дочку мати хвалила— поки з рук звалила. Евх.
2570. Хороша дочка, як матка хвалить (як би хто збоку
похвалив)! Черн., [Б.].
14*

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.