Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
«Чия справа?» — «Війтова!» — «А хто судить?» — «Війт»! К., [Ил.]. Хвастливого A) з багатим не розбереш B). Пир.— Багатого з хвастливим не роспізнаєш. К. (!) Хвастуна. Евх. B) не пізнаєш. У мене чого-гого не купити. Ил. В нас и без гостей так. Бр. Мій верх и заткало (моє зверху). Евх. Мъясом хвалицця, а воно и юшки не іло. Бр. Тілько піръя, а мъясо чуже (хваста позиченим). 3., Пир. Казав Циган: «Нема ні в кому правди тільки въ мені». Л., [Бр.ў Прав. Пиж., Проск., Кор.].— Нема ні в кому правди — тільки в мені трошки. Рад. Тілько людей, що Хома в церкві. Нове. 2580. Умер Хома — й добра нема. Не. Хвали мене, губонько, бо як не похвалиш, то я A) тя роздеру. П., В. A) роте, а ні, то. Г.; мя губко, бо. Проск. Про свято держав, та у буддень сказав. Рад. Тебе и на собачі улиці хвалять. Кон. Про тебе и в шпиталях шепчуть. /Ср., [Кон., Коз.]. Що ти хвастаєш, и старці в шпиталях сміююця. В старовину рідко де не були по селах шпиталі для слабих, убогих, калік; держались вони громадським коштом. Зап. о Мал. Я. Марковича, /, 1799, Тебе и та (свиня) хвалила, що по городу ходила. Ил. Не одна баба город згородила («с може дід хоть кілля бив». Черн.) К., О. Хвіц-міц, не буде з того ніц. Проск. Бачили такого штирка (живчика-хвастуна). Сл. Біга (!), як B) курка C) з яйцем. З., Л., [Дуб., Бер., Кон.]. (х) Носицця. О., Ис; B) неначе. /(., Рад. C) квочка. Пр., Лох, 2590. Розносивсь, як чорт з бубном. Евх. Розносивсь (*), як з писаною торбою. Лів., Сл. A) Носицця. Л., Кр. Носицця, як дурень (*) з ступою. Прав. Пиж., Лів.— •.. писаною торбою. Ск.—... писанкою. Бр., Зв.— ... довбнею. Зв.—... латкою. Гат.—... баба з ступіром. Ил. 147
|
|
|