Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Ти ему плюй въ вічі, а він каже — дощ A) йде! Лів.— Хоч води лий у очі, то скаже — дощ йде B)! Ст. 36.— Плюнь ёму в вічі, а він каже — «ще ж двічі». Гат. A) тепленький дощик. Р. B) Піп з крестом, а чорт з хвостом. Евх. Піп своє, а чорт своє. Об.— Піп своє править, а той — убий ёго, сила Божа,— своє править! Бр. 2650. Піп у дзвін, а чорт A) в калатало B). Бр.—... в клепало, та й каже, що ёго голосніше. Проск. (х) а дідько. Бал. B) в соломъяник. К. Бог Боговоє, а біс бісовоє. Ст. 36. Ему те A), а він своє. Кулж. A) Ти своє. Пир. Хоч тюкай ёму, а він усе таки своє. Кон. Хоч ёму губки (*) дай! Зв., О.—... а він все своє B). Б. A) чорта. Рад., Пр. B) меле. Бр. Ему слово, а він сто. Кулж. «Стрижене!» — «Голене!» Зв., /Ср., Черн.— Ти ёму стрижено, а воно тобі голено (*). Пр., Л.— «Стрижено!» — «Голено!»— «Але ж стрижено!» — «Ні таки голено!» Бр.— «Таки бо стрижено!» — «Таки бо голено!» Проск.— «А голено?».— «Голено!» — «А стрижено?» — «Стрижено»! Пер., Ил.— «Кошено!» — «Стрижено!» Сл.— Острижене B), а не кошене. Ёвх.— Стрижене, а не смажене. У жінки з чоловіком спорка вкоілась: він каже голено, вона — стрижено; вже він іі и бив, и чого не робив,— хоч що-хочі Ну, каже, коли так,— и повів іі топить; так и тут тиєі ж! А як уже вершки зплили, що не можна більш казать,— висунула руку з води и двома пальцями, мов ножницями: стрижено, мов... У Чернігові сливуть, що ніби се у р. Стрижні було и що ніби од того и меняя іі пішло.— A) смалено. Пер. B) Голене. Е ні, Галонько! Кон. Ему кажу тату, а він каже кату! Л., Кр. їй кажеш овес, а вона каже гречка. Кон. 2660. Як у вас, такъ и у вас кабан завъяз. Кон. Затвердила сорока Якова, та все (!) одно про всякого. Лів.— Поймала, як сорока Якова. У панів.— (*) Якова. Кр, 151
|
|
|