Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
та приказок. Сам був активним збирачем фольклору, знав безліч прислів'їв та приказок, пересипав ними свої художні твори, спогади про дитинство і юнацькі роки. * * * У фольклористиці й досі не з'ясовано до кінця питання про конкретний практичний внесок у видання книги М. Но- миса і О. В. Марковича. Розв'язання цього питання ускладнює те, що невідомо, яку кількість паремійних зразків одержав М. Номис від О. Марковича (за свідченням М. Номиса, їх було близько 50 000), а скільки надіслали йому інші збирачі і скільки прислів'їв зібрав Матвій Терен- тійович сам. У збірці налічується близько 15 000 одиниць, але багато з них мають гнізда варіантів (наприклад, прислів'я «Стрижено! — Голено!» має дев'ять варіантів, вислів «Дитинка спить, а доля її росте» — сім варіантів тощо). Крім того, М. Номис, мабуть, використав тільки частину з того, що йому надсилали інші збирачі, а неопубліков'ані зразки залишились в архіві, який до цього часу не знайдений. Невідомо також, чи О. Маркович віддав М. Номису всі свої записи паремій, чи тільки, як це твердив О. Лазаревський,— «ворох тетрадок, листков, кусочков бумаги, написанных наскоро, а часто неразборчиво» К Не з'ясовано також, який принцип класифікації застосовував О. В. Маркович. Дати ствердну відповідь на ці питання неможливо через відсутність архівних матеріалів, з яких формувався збірник 1864 року. Етапи підготовки збірки, якій судилося зайняти видатне місце в історії української фольклористики, можна 'простежити лише на основі листів О. В. Марковича і М. Номиса та спогадів тих, хто їх оточував. При розгляді участі О. Марковича і М. Номиса у створенні збірки треба говорити, очевидно, не стільки про те, кому з них надавати перевагу, як це робили деякі дожовтневі фольклористи, а проаналізувати, який внесок зробив кожен з них на всіх етапах збирання і систематизації матеріалу та його підготовки до друку. Найправильніше, на наш погляд, вважати фундаментальну працю Номиса результатом колективних зусиль великої групи культурних діячів, письменників, учених, з-поміж яких найбільша заслуга, безперечно, належить М. Номису та О. Марковичу. У вступному слові до збірки М. Номис перелічує всіх, 1 Л[азаревськийІ А. Памяти Н. М. Белозерского // Киевская старина, 1897. № 1. С. 150. 14 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.