Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
хто надсилав йому до видання прислів'я та приказки. Першим значиться В. Білозерський, за ним — М. Білозерсь- кий, який разом зі своїми прислів'ями B011 зразків) надіслав записи В. Білозерського, О. Лазаревського, О. Марковича, О. Шишацького-Ілліча, П. Куліша, Ф. Богуславсь- кого, П. Огієвського та ін. Очевидно, прислів'я О. Шишацького-Ілліча, який помер 1859 року, потрапили до Опанаса Марковича, від нього — до М. Білозерського і потім — до Номиса. Те, що у М. Білозерського зберігалися матеріали багатьох збирачів паремій, свідчить, що він мав серйозні наміри сам видати збірку прислів'їв, але потім передав усі матеріали М. Т. Симонову як більш досвідченому па- реміографу. М. Номис одержав від М. Білозерського (а можливо частину матеріалів і безпосередньо від Опанаса Васильовича) великий рукописний збірник паремій. Немає підстав сумніватися в правдивості слів М. Номиса, що в збірнику О. В. Марковича було «всього-навсього приказок... з одмі- нами з півсотні тисяч або й більш» К Деякі дослідники, зокрема О. Лазаревський, вважали, що М. Номис друкував лише додаткові матеріали, а не основну збірку О. Марковича, яка налічувала 50 000 одиниць (а в Номиса всіх зразків менше 15 000). Не враховувалось тут те, що М. Нсімис опублікував 15 000 паремійних типів, багато з яких мають розгалужені гнізда варіантів, що значно перевищували кількість пронумерованих Номи- сом зразків. До того ж Номис, за його словами, «переписав» збірник Опанаса Васильовича, при цьому знімалися повтори. Можна припустити, що якась частина надісланих матеріалів О. Марковича могла не ввійти до збірника через обмежений обсяг видання. Всі паремійні матеріали, які не ввійшли до збірника, й досі не знайдено. Учені наполегливо шукали решту прислів'їв з архіву М. Номиса, але майже безрезультатно. Так, у листі до В. М. Доманицького від 21 серпня 1907 року І. Я. Франко писав: «Яка шкода, що пропали такі колосальні старі збірки, як Бодянського, Драгоманова (батька) і інші. І чи не могли б Ви через кого пошукати в цензурнім архіві за оригіналом «Приказок» Номиса — адже в них уходила збірка Опанаса Марковича, що сама містила більше, як ЗО тисяч приказок, коли тим часом увесь Номис має їх несповна 15г000. Я бажав би по надрукуванні своєї збірки галицьких приказок зредагувати такий согриз українських, для якого 1 Номис М. Українські приказки, прислів'я і таке інше: Збірники *• В. Марковича і других. СПб., 1864. С. 1. 15 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.