Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сьменників, зокрема І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'я- ненка, Є. Гребінки, М. Костомарова, П. Куліша, Марка Вовчка, А. Свидницького та ін. Ряд висловів узято із творів Т. Г. Шевченка, які вже в той час побутували у населення як народні афоризми. «З незабутнього «Кобзаря»,— пише М. Номис,— я повизбирав не тільки справжні приказки, од народу їм узяті, а й вірші, що їх письменний люд наш, а деякі навіть і народ уже, вживають замість приказок. Мені здається, що вірші такі повинні стоять між приказками...» 1 М. Номис включив до збірки прислів'я та приказки із «Записок о Южной Руси» П. Куліша, журналу «Основа», «Чернігівських губернських відомостей», з праці «Про здоровкання і інше у Подолян» К. Шейковського, збірки М. Гатцука «Ужинок рідного поля» та ін. У списку скорочень джерел, крім уже згаданих фольклористів, письменників та діячів культури, названо М. Закревського, Г. Кулжинського, П. Єфименка, М. їсаєнка, краєзнавця М. Арандаренка — автора праці «Записки о Полтавской губернии», ученого Осипа Бодянського (псевдонім Ісько Материнка), давніх українських письменників Кл. Зіновіева та Г. Сковороду, книгу «Грамматика» О. Павловського, альманах «Ластівка» Є. Гребінки та ін. При підготовці збірки М. Номис спирався на досвід російських пареміографів І. Снєгирьова, В. Даля, Ф. Буслаева, польських — С. Рисінського, Жеготи Паулі, В. Вуйціць- кого, чеських — Ф.-Л. Челаковського, сербських — Вука Караджича та ін. Перед Номисом як укладачем постало складне питання класифікації матеріалу, оскільки одержані друковані і рукописні матеріали мали різні системи класифікації або надсилались невпорядкованими. Панівним в українській пареміографії до того часу був алфавітний принцип систематизації матеріалу. За таким принципом були укладені зсі збірки прислів'їв від Климентія Зіновієва до О. Ши- шацького-Ілліча та М. Закревського. М. Номис уперше в українській пареміографії застосував тематичний принцип, за яким були впорядковані праця Ф.-Л. Челаковського «Мисігозіоуі пагосіи зІоуапзкеЬо ує ргізІоуісЬ» і «Пословицы русского народа» В. Даля. Відомий учений з діаспори Юрій Шевельов, зіставляючи збірники В. Даля і М. Номи- са, приходить до висновку, що між ними є багато відмінного. «Даль висунув принцип групування приказок за темами,— зазначає Ю. Шевельов,— щоб у кожній групі можна було зробити яке-небудь зведення й висновок, загальний 1 Номис М. Українські приказки... С. 1. 17 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.