Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
3610. Битий ходиш (ототот попобъють)! Л., О. Научу я тебе в середу пишку істи. Ил. Достанецця на горіхи! X., Павла.— Та достанецця ж комусь на оріхи! Пр., Лох. Достанецця на кабачки! Треба му всім пасом воду освятити. Ил. Освятити кому воду у три батоги. Збр. Шей. Як дам шкварки, то буде тобі жарко. Зал. Шкуру здеру! Пир. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру. Зв. Тропарів з кондаками. Л., Пир.— Дам я тобі тропа- ти. К 3620. Хука усучу. X. Хоч пъять братів (палців-поляпаса)? Бр. Бить тебе, бить, та й кий положить. О.—... та й кіёк закинуть. Пир. Бить би, бить, та нікому. Ном. Знала б прасок добрий. Кон. Хвіста підкосять. Зв. Бережи нюха. /С. Будеть хрибту и череву. Ст. 36. Як одважить ніякою, то хліба більш не істимеш. Чор. Рад. B73). Е, ти ще не бачив смаленого (*) вовка. Л., Пр. і1) Смаляного. Нов. 3630. Знаю я, де козам роги втинають. Проск. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять (*).' Лів., Павле.— ... на дядьків хутір. 3.— ... де волам роги прав- лють, а кіз кують підковами. /(. (*) справляють. Пер.; втирають. Бр. Я тебе пережену на гречку. Пир. В рукопису д. Марковича є до сиі приказки така замітка, з Пиря- тина: «Взято, здасцця, од бджіл, як іх на гречку у порожні вуллі переганяють». Не перечу: може, воно й так: додам тільки, що колись у дяків и, огулом мовлячи, в школах, кара школярам за ка- зінку, що не вміли штиха и д.—и така була: ставили на гречку навколюшки, и часами голими коліньми. Ном. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» Кр. Як дам тобі, то й зорі позбіраеші Пр. Як дам тобі, то и ногами вкриєсся. Гат., Чор. Рад. B04). Як тобі дам, аж тобі в пъятах постигне! Бр. Як мазну по морді, то й пасокою умиєсся. Нос, Л. 189
|
|
|