Бознає, коли будуть бити, а тим часом голодом морять. Рад. Нехай бъють — оліі не вибъють. Пир., Л. Не шклянка, не розибъюся. Черн., Черк. Як битимуть, то не лаятимуть. /(., Л., [Бр.].— Лаятимуть, то не битимуть, а як битимуть, то не лаятимуть. Л., О. Як будуть бити, то не будуть вішать, а як будуть вішать, то не будуть бить. Рад. Як буде вішати, то не буде різати, а як буде різати, то не буде вішати: над смерть біди не буде. Бр. Битимуть-битимуть, та й перестануть. Пр., Л.— А вже ж, не все битимуть: колись и перестануть. Пир., Л.— А вже ж не битимуть все ж! Гат. Дай тобі, Боже, тілько гадки, абись о мні забув. Ил. 3920. Хоч бий, хоч лай, тільки через тин не кидай. Л., [Рад.].— Нехай би бив, ато й через тин перекинув. Л. То Циган так сказав чоловікові, як той піймав ёго на крадіжці; як же перекинув — «О, спасибі», каже, «тобі, батеньку, що ти мене не бив и не лаяв, та ще й через тин перекинув — ато самому приходилось лізти!» З гарячого часу збіг. Ст. 36. Чорта виховаєсся (не сховаєсся). Л., Кон. Піймався в лабети. Л., Ёвх.— Попав у лабети (!) добре. Кон.— Попався в лабет. Пир., Р. (]) в лапети. Гл. Попав в сіло. Кон. В куну запроторив. Гат. Послав туди, де козам роги правлять. Лів. Застукав, як сотника в горосі. Ос. 13 (V, 14). А що ви робите, отче Есипе? Кон. А тягніть Варвару на росправу! Зв. 3930. Прийдеш, Юрку, до порахунку (осін.). Прав. Ходи, Петре, до війта! Кор. Боісся, а лихо робиш. Прав. Опіраецця, як кіт на лёду. Ст. 36. Як правду сказавши — будуть бить звъязавши. Кан., К. Трутив, як сліпого з моста. Проск. Не пхайте ёго, він и сам упаде. Гл. Допік, мов горохом об стіну. Ёвх. Дошкулив (]), мов пугою по воді! Ёвх. (*) Накарбував. Л. 200
|