Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
роть; «Чорне мотовило попід небеса ся вило» — ластівка);« речі побуту («Шаталося, моталося, під припічком сховалося»— віник; «Брат брата січе, біла кров тече» — жорна)\ розважальні («Що тій козі буде, як їй сім літ мине?» — «На восьмий піде!»). М. Номис вказував на місцевості, де були зафіксовані прислів'я, приказки та загадки, наводив, по можливості, варіанти з різних регіонів. Завдяки сумлінній роботі Но- миса та його однодумців, вдалося охопити велику територію України — Київщину, Чернігівщину, Полтавщину, Поділля, Волинь, Слобожанщину, частково Південь України. Усі вміщені паремійні одиниці відібрані зі смаком, кожна має якусь істотну особливість. Це стосується і відбору варіантів: «Що з воза впало, то пропало» — «Упало — пиши пропало» — «Що впало, то пропало»; «Надіявся дід на чужий обід та й без вечері спати ліг» — «Надіявся дід на чужий обід, та ні дома не пообідав, ні в людей» та ін. Цінним у прислів'ях є те, що укладачі наводять пояснення щодо їх виникнення. Особливо це стосується тих зразків, які походять з народних переказів, оповідань, анекдотів. Наприклад, до прислів'я «Зле, Романе, робиш, що Литвином ореш» дається таке пояснення: «Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши Литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга і ними викорінював нові місця» *. До порівняння «Вирвався, як Пилип з конопель» дано пояснення, що походить воно з анекдоту про шляхтича з Конопель Сандомирського краю, який на сеймику недоречно вискакував з не дуже розумними порадами, звідси пішов анекдот, а потім і вислів; до приказки «Красоти на тарілці не подаси» є пояснення, що вона виникла з переказу про чоловіка, що взяв жінку не дуже вродливу, зате Дуже господарську. Рідня дорікала йому, що має некрасиву жінку, але як та зварила борщ, то був такий смачний, Що всі не могли ним нахвалитися. Тоді господар і сказав Цю приказку. До прислів'я «Стрижено!» — «Голено!» подане пояснення, що сюжети про жінку — вперту сперечальницю— характерні для фольклору багатьох народів. Значну цінність у збірці М. Номиса мають покажчики, вміщені в кінці книги. В них дається перелік усіх основних видів господарської діяльності, явищ природи, рослинного і тваринного світу, родинних зв'язків та ін. За допомогою покажчиків, назви яких є по суті опорними словами вміщених у тексті прислів'їв, приказок, загадок, можна легко з'ясувати, як відобразились у пареміях ті чи інші сфери 1 Номис М. Українські приказки... С. 14. 19
|
|
|