Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Жіноцька клятьба дурно йде — так як мимо сухе дерево вітер гуде. Сос. Чи Бог дитина дурнів слухати. #Ц- Бог не дитина слухати дурного галятина. Руд.— Хіба Бог дитина, щоб послухав Галатина («галатин придуркуватий»). Ёвх.— Бог не A) дитина слухати B) дурного Литвина. Проск., Пир., [Л., Сое, Нов.). A) не мала. К., Пир. B) не послухає. Як би Бог слухав пастуха (*), то б уся череда вигинула B). Бр. Пастух завжди лає: «а щоб тебе, а бодай тебе!» — A) чередника. Зв. B) виздихала. Проск.; увесь товар виздихав. Зв.; то и єдноі б товарний з поля не пригнав. Нов.; давно б погинуло стадо. Ст. 36. Торік була пожежа, а й досі ще смалятина чуть. Пир., Сков.— ... була погориджа, ще й досі чути. Бр. Укусивши, не залижеш (як перепрошує). Нос. Не мила та хворостина, що по очах била. Зал. Бог з вами (або: Бог из ним)! Об. Извидить тобі Бог! Бр., Зв., Кон.— Бог з вами! хай вам Бог звидить! Кон., Л.— Нехай тобі Бог звидить и збачить. Л., [Зв., Рад., 3., О., Білг.].— Звидить и заплатить. Проск. 4130. Нехай вас чапля розсудить! Кр.— Нехай вам звидить чапля! Ном. Бог з ним! на тім світі оддасть пирожками. /С Як вислюк хвицкне, в полицію не йти. Бр. Накажи вас, Боже, хлібом та сіллю. Кон. Як хто в тебе каменем, то ти в ёго хлібом. Бр., [Ил./.— Хто до тебе з каменем, ти до ёго з калачем. Лип.— Я на ёго хлібом, а він на мене каменем. Кан., К. Хто старе поминає, той щастя не має. Б. Хто старе помъяне, тому роспікши палець та в око. Нос. Що було, то ся минуло. Збр. Шей. Велика хмара, та малий дощ. Ёвх.— 3 великої хмари малий дощ буває. Коз. Здибався хміль з цибулею; перше ся позневажили, потім ся повеличали. «Помагай Біг, гірка!» — «Бодай здоров, шалений!» — «Помагай Біг, смаковита!» — «Бодай здоров, веселий!» Ил. 4140. Чи будемо БИЦЬЦЯ, чи будемо мирицьця? Збр. Лаз., [Збр. Шей.}. 208 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.