Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Хто кого нагне, той того набъє! О. Нехай дурні бъюцця, нехай розумнішають. Л., Б. Най бъюцця, колі міцні голови мають! Збр. Шей. Де два бъюцця (*), третій не мішайсь B). Рад., Лох., Б., Павлг., (Бр., Проск., Бер.). О сварицця. Кам., Евх. B) не мішаєцця. Зв., 3., Б.; за калитку берецця. Ил.; третёму по носі дають. Яц,, Кам., Ёвх. Много зла коли на єдного два. Ил. Роздрочились, мов бугаі. Чор. Рад. F8). Отто гризуцця! й хвостів не зостанецця (се б то, одна 'дну ззідять — й хвості поідять). Ном. 4170. Борецця, як рябець. Зап. (І, 147), Кон. Оця — як брацця, як боряцця. К. А вони добром бъюцця. Пнецця, як жаба на купу. Загі. (І, 147). Добре ёго приняв, що аж носом запоров землю. Проск. Носа (*) вкрутити. Гат. (!) У д. Гатцука ніса — певно, помилка. Носа втерти. Гат.— Ох, и ёму колись втруть носа! Кулж.— Трівай, я втру ёму носа! Павлг.— А що втерли носа? Прав. Ниж., Лів. Цибульки б під ніс дати. Гат. Вкрутили (]) хвоста. Пир., Гр. Вкоротили. X.; А вже підоткнули. Бр. Цибульку дать під ніс. Павле. Задав пинхву — нехай чха. Л., Пр.— Пинхву дав. Кв.— Задав пинхви. 4180. Завдати гарту. Гат. Нагнав духу (страху). /С. Дали ёму духу (пропудили добре). Пир. Зогнав на слизьке. Л. Притяли ёму крила. Ил. Задав бобу. Бр., О. Дав ёму бобу залізного ззісти. З гряззю змішав. Нов., Ст. Зб. Гуру узяти. Гат. Пропав ні за цапову душу. Ном. 4190. Наложив головою. Пир. Нечистий ёго узяв (пропаде чоловік: утоне, абощо). Кон. 210
|
|
|