Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

Побачив Савчин дёготь. Л.— Будемо и ми знати, по
чім Савчин дёготь продаєцця. С.
Догадавсь, та й вареники (*) в шапку. Коз.
(*) та пироги. Бер., Пир.
Сміливий, як Жид. Не.
Смілий, як за плотом. Г., Пол.
Аж ёму в литках застигло (або: Постигло му в пъя-
тах). Ил.— У пъятах постивае. Ст. 36.
Почув короля в жилі (притих з переляку). Руд.
Де й ділась ведмежа натура! Кобз.
Показався, та й сховався. Ст. 36.
4340. Чого б ти з ляку не сказав! Лів.
У страха великі очі. Прав. Ниж., Лів., Сл., Ст. 36.—
У страха очі по яблуку. Нос.
З переляку очкур луснув. Ст. 36.
У ёго тенькає (серце). Пир.
Холоне серце. Павле.— ... у серці. Гат.
Душа въ пъятки зховалась. Кулж.
Таки є той біс, що й мене боіцця. Л., Пир., Пр.
Куме! солома суне! Гр.
Показалась за сім вовків копиця сіна. Сл.
Крий порога тривога, коло вікон залога. Кон.
4350. Дзиgарі бъють (страх забірае). Павле.
Ставився, як лев, а згинув, як муха. Ил.
Дома лев, а на війні тхірь. Ил.
Не той Лях в полі, який в коморі. Гат.
У лісі вовки виють, а на печі страшно. П., Лів.
Жінка Ивася боялася, під припечок сховалася. Ил.
Ну ійбогу ж, поза кущем щось шелесть, шелесть! Кр.
(!) Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-змен-
шував, а далі ото й каже — чув, мов, що щось шелеснуло.
Що один, то один, а що два, то два: два завше не
один. Бр.
Казав Жид, надівши яломок собі на коліно — побачив пенька
біля дорогі и думав, що розбійник...
Есь смілий: на лежачу березу в сам верх зліз. Нов.—
Сміливий Есь: крізь засувку гучжа (цькує). Евх.
«Куди ідеш, Жидку?» — «На войну!»
— «Чого ж так не рано?» — «Може, ще хоч одного
убъю».— «А як тебе хто вбъє?» — «Хіба я ёму що винені»
Зв., Рад., [Бр.].
4360. «Де ви мого батька піймали?» — «У коморі!» —
217

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.