Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
И вже такі дари: сметанку избери, а сироватку дай. Ксн. Вбірай, сват, капусту: коли б тебе не принесло — свині поіли б (дає таке, що ні на віщо). Прав. Верх. Дарма, нехай хріння вже беруть! /(. Гірко ззісти, жаль покинути. Б.— Тяжко нести, а жаль покинути. Прав. Пиж.— Тяжко брати, а важко кидати. /(. Я тебе нікому не дам бить — я сам буду. Не. Хоч риби нема, нате вам кіш на рибу. Бр. На тобі, Данило, що мені не мило. Ил., Ном. На тобі, небоже (*), що мені негоже. Ск.— ...оце я теє тобі дав, що мині з носа упало. Бр. 0) Боже. Лів. 4780. Нашим салом та по нашій шкурі. Л., Пир., [Пер.].— Тим же салом, то по тій шкурі. Гайс, Сл., Ст. 36.— Моім салом та по мені и мажуть. Кон.— ... та мене й мастиш. Бр. И понюхать не дадуть. Ном. Зачиняюцця царські врата для нашого брата. Зал. Тогді дали хліб, як зубів не стало. Г., П.— Що мені по хліб, коли зубів нема. Ил. Давали, та не виймали. Г. Давали A), та з рук не пускали B). Лів. (]) Давае. Ст. 36.; дає. О. B) не пускає. За тим ладом и вернувсь додому. Пир. Як (*) прийшо'в, так B) и пійшов. Рад., X. 0) Из чим. Бр. B) из тим. Звітки прийшов, туди й пішов. Проск. Поіхала Гася, та й вернулася. Ил. 4790. Е, узяв, як дома! Л. Щоб (*) чорт, та Богу молився! /(р. (*) Схотіли, або — Захотіли, щоб. Пир.; Де ж ви бачили, Вр.§ Де ви видали. Рад. Захтів у діда випросити хліба! Ил. Захотіли в старця кий однять. О. Хотів у розбійника та ще й кий однять! Кр. Хочеш ти в старця копійку однять. О. У старця в торбі не поживисся. Зв., Ёвх. Хочеш бо ти в Цигана пугу видерти. Бр. Кланятися чужим богам, мавши своі! Проск. Чужих богів шукає, а своіх дома має. Ил> 235
|
|
|