Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
A) Лежачи. Ст. 36. B) ні сам. Ш; и сам. Пр., Тр. (*) а скотові. Пр. D) ні товарові не дає істи. Ст. 36. И сам не ість, и другому не дасть. Ил. А ні нам, а ні вам. Твоє не заведецця ніде. Ёвх. Та він би з рідного батька злупив. Проск., Біле.— И з рідного батька здере. Ёвх. За більшим поженись, та й того рішись. К. 4830. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить. Ил., [Кон./. Тобі хоч діжу з тістом, то все мало. Л., Ёвх.— Хоч и діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. В. Білз. Хіба ще ёму хороби лихоі треба! Л., Пир. Не будь ласий (]), як попівна замуж B)! Проск.— Е, ця наче попівна заміж квапиццяі Бр. і1) Кваписся. /Сак., /С.; Квапляіїщя, хапаіцця. Гат. B) заміж. Оце (хватає), наче собака мухи! Коз. Так хапає, як собака рве. Ёвх. Допався, як муха до меду. О., Павле. Добрався, як вовк до кошари. Об. Укажи палець, а він руку просить. Ил. Розъівся, як вош у корості. Ш., [Проск.]. 4840. Тілько допусти его до коша, а сам не рад будеш. Б. «Постой, бісова свиня! я тобі дам маку!» — «Ух, иззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — казав чоловік, маку дам». /Ср. Коли мед, то й ложкою. Бр., Бер., Лів., [Зв.] — Коли мед, так и ковшем. Нос. Коли добре, то єще хоче ліпшей. Ст. 36. Гарне, та ще й з папкою. Рад. Потрошку та з папкою. Ном. Хорошого (!) потрошку. Лів.— ...та ще й з папкою.— Смашного B) потрошку, щоб животик не болів. Пир.— ..¦ Щоб не занедужало. Р.— Не все ж разом: хорошого потрошку. Лох., Пр.— Потрошку та з папкою. Ск. (]) Гарного. 3. B) Доброго. Зв.; Гарного. Р. Дайте мені, ще й дитині моій. Кон. Обдре до шнирочки, до шерстиночки. Кон. Вовк, що спіткає, то ззість (або: що споткас, то зъяде). Кл.— Як вовк: що стрів, то ззів. Ст. 36. 4850. Землю поідала б, як би могла. Кл. 237
|
|
|