Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Не вашої вдачи. Ис. 5177. У кого яка вдача. Кон. 5179. Сліпому не світять. Б. 5180. Мужик на мужика хоч бреше, та не вкреше. Пр. в Ст. 36. Дарма. Гат.— Даром. О.— Дармо. Бр. Шкода, не буде того! сількись, нехай буде! Шкода казати! Гат. Що хоч роби, а з того нічого не буде. Проск. Не треба плахти, що и в запасці гарно. К.— Не треба запаски, коли и в плахті гарно. Бр. Нащо Лесці намисто! Бр. Батька в наймах не вжалуеш. Хар. 36. — Не вжалувать A) батька в наймах. Зв., Кр*—... коли нанявся, то нехай служить. Рад., Л., [Кр., Ёвх., 36р. Лаз./. A) Не вжалуеш. Кр., Гл., Евх., Не жалуй. Збр. Лаз. Не голодна корова, що під ногами A) солома. П., Лів. A) у стрісі. Гайс, Рад., Б., Черн., Кр. Хвали попа, прикопавши. Кр. Орав чорт вовком, та й хліб ів. Кр. 5190. Пес бреше на сонце, а сонце світить. Ил. Пси виють, а місяць світить. Собака (*) бреше, а пан B) іде. Евх.—... собака ж собакою, а дворянин дворянином. Ст. 36. (!) Собачка. Бер.; Пес. Збр. Шей. B) дворянин. Нос. Собачі голоса не йдуть попід небеса. Проск., [Ил./.— Собаче слово на небо не йде. Б. Собака злая и на владику лає. Нос. Собака и на святого гавка. Ёвх. Дурний собака и на хазяіна бреше. У., [Шей]. Вільно собаці (*) и на владику брехати. Проск. A) псові. Прав. Ниж., Проск. Не святий, щоб не зогрішив; не чорт, щоб не зпокуту- вав. 3., Пир. Є, то минецця; чого нема, то обійдецця. Ил. 5200. Обійдецця паска й без шахврану. К. Обійдецця Великдень без гречаної паски! Ил. Обійдецця в неділю A) без свяченого. A) на Різдво. Яц.
|
|
|