Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
(!) На. С, Пир., Кон. C) а вовк йде. Ил., Б.; сам иде. Бр.; и сам йде. Бер.; ось и в хату суне. 3.; тут. Бал., Проск.; а він навстріч. О.; а він меже нами. Кан., К.; а медвідь изнишка. Кон. E). Про. Зв. D) сам йде, або — и йде. Рад.; помовка, тут же зараз и е. К. E). Об. Гор. F) а медвідь. Ш. G) у кошарі. Павле., X. 36.; а він на зустріч. Вех. 5770. Комар з дуба впаде, то скікне. Бр. Ти мабуть на мечику літав. Ёвх. Що швидко так звернувсь. Мечик — деревъяний ніж у терниці; на ему б то відьми літають на Лису Гору и к світу вертаюцця. Опинився, як Панас на тім боці. #. В один дух прибіг. Кон.— Духом прибіг. Пир,, Кон. Там такий, що все на кивах та на мигах. Ном. Був (*) у БУВАЛЦЯХ. Лів.—... знає, що кий, що палиця. Как., /0— Бував в B) буваличах. Г., Я. (!) Бував. Пир. B) він в. Проск. Був на коні и під конем. Дуб., К., Л., О., /Ср., Гр.— Бував на коні и під конем, на столі и під столом. Ял. Був вовк в сіті и перед сіттю. Перейшов вже скрізь сито й решето. Зуби вже на сёму попроїдали. Л., Пир. 5780. Не з одниеі печі хліб ів. Пир., [У./.— Не єдноі скоштував печі хліба. Ст. 36.— А вже він хліба спитав з семи печей. Мг.— Не вчи вже мене плакати, бо я вже добре й сама вмію: не з ідноі я печи хліба иззіла — я вже знаю віск и воскобоіни! Бр. Собаку на сім ззіли. /Єр. Не першина сивцю война. Ст. Зб. И шитеє, и поротеє знає. Нос. Не питай старого A), а B) бувалого. Пир., Гад. (*) або видалого. Проск. B) та питай. Рад.; питай. Б. Все на частім заживанню належить. Ил. Собака не навчицця пливати, поки не наллєцця води в уха. Бр.— Доти пес не навчицця пливати, доки ёму вода в уха не наллаєцця.— Не навчицця пес плавати, доки му ся вода не наляє в вуха. Проск. Спусти старця з села, прибуде ёму й ума. Ёвх. Хто походить по світу, той наберецця ума. Чим пес старий, тим хвіст твердий. Ил. Вовк старий не лізе до ями. Г., Я. 273
|
|
|