Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
(]) не Оуде. Бер. B) калачів. Проск. Давшися в науку, дай що иное на муку. Ст. 36. За невміння деруть реміння. /(., Пр., Б.— ... а з тебе и хвашію (стяга з лимарщини, вздовж шкури). Зал. Медведя, коли вчять танцювати, то му на сопілку грають. Ил. Не штука наука, а штука розум. Кр. Вік (*) живи B), а дурнем умреш C). Рад.— Цілий вік учись, цілий вік живи, а все дурний умреш. У.— Чоловік цілий свій вік розуму учицця, а дурнем умірае. Нов. (*) Скільки не. Кр. B) живи, вік учись. Дуб., О., Коз. C) умри. Сос; а дурнем все таки емірати. Коз. Лучший розум прирождёний, як научений. Ил. 6040. Шкода учить розуму. Г., П. Ворона за море літає, а дурна вертаеся. Проск. З пісьменних все лихо встає (*). К., 3., Л., Пир. A) зло буває. Кл. Пісьменний самий прескверний. 36р. Лаз. Через пісьменних западецця світ. Кл., Ном. Як буде уміть писать, буде людей кусать. Кон. Риба смердить (!) від голови. Сков., [Ил.]. (*) псуєцця. Чер. Як би ви вчились так як треба, то й мудрість була б своя. Кобз. Нехай Німець скаже— ми не знаєм! Кобз. Не вчений, та товчений (*). С.— ...та дрюко.ваний. С, [Бр.]. A) так провчений. Рад. 6050. Де чому училися, та дещо й знаєм. К. И я колись під школою ночував. Лів. Я був на росъ, та навчився пороському говорити: «Сену, запрягай кобилу белу — поідем у ліс по дрова!» Сл. Не святі горшки ліплять. Об., Ёвх.—... ті ж люде. Л., Сл.— ... а такі грішні люде, як и ми. Проск.—... а такі ж люде, як би й ми грішні. Ном.— Чи то святі горшки ліплять! Кан., К., Л. Як умієм, так и пієм. Яц., Бр., Бер., Рад.— Як зъуміла, так и спіла. Коз., О. Хто що вміє, той те й діє. X. На гривні вчений. Пир. 285
|
|
|