га. Зв. каганець. Пр.; дудка. Пир,, Кон.. Р., Кр., />.— Ожог, а в Лубенщині ожуг — держално в кочерзі або в хватках. Не здався ні до чого: ні за ним, ні перед ним. Проск. 6560. Там то вже ні до чого не вдався! Проск.— Це ще вродився та вдався! Ёвх. И кулик на воді, и музика на коні (невдалий). Не. Не вміє шила заострити. Ст. 36. Не вміє коню A) хвоста завъязати. (*) кішці. Л. Ти-то спритний, як Матвій до куропатв. Проск. Молодець, як печений горобець. К, Пир., Ёвх. Ловить, як кіт шпака. Полт. Так и в Києві роблять. Ном. Як хто, поправляючи, загасить світло. Натяка на звичай у хлёрок, що іх у Києві за всі Украіни. Хотів ся перекрасти, та собі очи виштуркав. Ил. Не впусти (або: Упустив) рака з рота. Ос. 10 (XIII, 20). 6570. Умів там влізти, та не міг перескочити. Ил. Ухватив, як панського самовару. Кон. Бдом гайно збуває. Кан., К. Не годно зробити, тільки збавити. Бр. Ви б хотіли, щоб собака та млинці пік: він тістом поість (сказано на удову: де ж ій великі порядки завести!) Коз., [К.]. Дай дурню товкач, він и вікна побъє. /Ср. Загадай A) дурному B) Богу молицьця, він и лоб (8) розібъе D). Л.— як затієш дурня молитись, то и лоб собі розквасить. Нос. A) Пошли. Полт.; Нагадай. Черн.; Застав. Проск., Лох., Пир., Пр., Б. B) дурного. Полт., Пир.; дурня. Проск., 3., Лох., Пр., Б.; дурню. О. C) голову. Пир.; икони. Полт. D) побъє. Полт., Черн.; пробъє. Проск. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа. Бер.—... наловить. Пир. Пошли дурного, а за ним другого. Зв., С, Бер., Пир., Кр., Ст. 36., [Рад., Л., Пр., Коз.].—... та й сам и третій йди. Бр.— Пошли дурня, й сам будеш дурень. Не. Заставили чоловіка моркву стругати. Бр. 6580. Єсть и в тебе кибіть A) на печі сидіть! 3., [Пир.]. A) Кибіть. Л.; От кому кибіт. /С.; кибіт. Б. 305
|