Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

задержала памъять од часів оних; притулив, що згадував
и слав мені шановний Дан. Сем. Камінецький, передивлю-
ючись виправщицькі листи 52,— и отто з того усёго напе-
лешкалось на оцю книжку C).
Приказки отті, як легко догадацьця кожному,
достались мені неразом: дехто ?лав мені збірники, як я ще
пересипав збірник д. Марковича, а дехто тоді, як він уже був
у мене готовий, приказки понумеровані, покажчик до іх
зроблений, книжка почала друкувацьця. Одтого и додатки
в книзці: додаток одмін 53 и додаток тих приказок, що в
мене попереду не було. Поки збірник д. Марковича не був
налаштований зовсім (се б то, поки приказки не були
понумеровані и покажчик не був зроблений),— що прислано
мені нового, можна було тасувать у шуршу; потім же, що
мені слали, треба було — або тулить в середину одмінами,
коли були такі приказки, або робить в кінці додаток; як
же книжка почала друкувацьця, треба було робить и
другий додаток — додаток одмін: до надрукованої приказки
одміни в середину не притулиш. Що ж до третёго додатку,
до приказок мені несвідомих, то и без ёго не можна було
обійтись: де містить приказку, що іі ніколи не чув, або не
догадуєсся, про що річ, а тим часом приказки шикуєш по
речам?
Беручись за видання приказок, я не дбав, щоб книжка
була охаючена, як звичме бувають такі видання у сильних,
напр. німецьких, пісьмаків; щоб тут було и про культи, и
про приказки старі и нові, сякі и такі: я добре відав, що
для таких книжок треба не року—двох, а віку, та ще й не
одного, а богатёх, а тим часом у нас, ради сёго, не
зроблено праве нічогісінько. Я тільки одно мав на меті: щоб
книжку видать яко мога скоріше и щоб з неі користи було
яко мога більше. Про остатнє нічого балакать;
поспішав же я ради того, щоб був способ користувацьця
приказками, або и лаштувать іх до справді хорошого
видання— не одному, а кожному, хто забажає; щоб, хто збірае
отті перли од народу, знав, що є вже, а чого нема; щоб
було до чого тулицьця и примірювать. Ради того: 1) я
містив у книжку усе, що було в збірниках (загадки, шепоти,
зацўрування 54, замовляння и д.): все комусь знадобицця!
C) Хто ще працюватиме над наськими приказками, повинен, опріч
иншого, перегледіть и Рггурочуіезсі Роїзкіе, рггег Заіотопа Куззіпзкіе-
gо 57 геЬгапе (Кгако^ 1634 г.). Показую на іх, яко на таку книжку, що
їх тепер дуже не густо (маєцця в книгозбірі батька Тараса58; подарував
Д. Щербак69). Я сею книжкою не покористувався, бо довідався про неі
тоді, коли вже не можна було покористувацьця. Про другі ж Іопіез для
Наських приказок, див. досить просторенький реєстр д. Ёвхименка60.
Ос. 21 (XIII, 41).
29

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.