Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
З доброго плота добрий кіл. Г., П. Зо злоі трави не буде доброго сіна. Ил. Од доброго коріня добрі й окоренки. Кон. 7150. Од доброго коріння добрий и пагонець одійде? од доброго батька — добра й дитина. Дурна мати — дурні діти. Проск. Сова не приведе сокола. Кан.; К., Пир.— Не уродить со« ва сокола — ино таке, як сама. Ил., Кон.— ... тільки таких, як сама. Войц. З тлустого мъяса тлуста и юшка. Ил. На добрій землі, ще/ посієш, то и вроде. Я/,—... на доб* рі зуби, що вкинеш, то й ззість. Бр. Добрі зуби й камень істимуть. Бер., Б.—... перегризуть. X., Л., Пир. Хорошіі коровайниці хорошій коровай бгають. Збр. Лаэ* Я'К добрий став — риба буде; а стече став — болото бу* де. Бр., Кан. Доброму вору все в пору. Бр. Поганому A) животові B) и пироги C) назаваді D), Ж-— Доброму животові то й кі& не вадить, а підлому, то и пироги вадять. Бр. 1) Плохому. К.; Слабому. Г.; Лихому. Нос; Ледачому. Гл.. ех.; Ледащо*му. Проск. B) На плохенький животок.- Ш. C) и вареники. Нос; и хліб. К. D) вада. Кон.; завадять. Г., Проск., Кон.; вадять. Рад., Гл., Ное, Еех., Ш.; вадить. К. 7160. Ледаякого бортника и мед ледачим пахне. Ст. 36. Дёгтяр и смердить дігтем. Чор. Рад. B09). Де господарь не ходить, там нивка не родить. Бал. Хто сіє густо, то не буде пусто; а хто сіє рідко, в того вродицця дідько. Бер. Хто хочеть збірати, мусить добре засіяти. Ил. Хто сіє, той віє; хто не сіє, той скліє. Збр. Лаз. Хто вітру служить, тому димом платять. Ст> 36. Сіє вітер, вітром жати буде. Ил. Дідька посій, дідько и вродицця. Ил. Заволоком — уродицця, як нароком. Кон. 7170. Наори мілко та посій рідко, то й уродить дідько. Еех., [К., Проск., Ж., Рад.].— Засій рідко уродицця дідько. К Хто сіє (*), той ся надіє. Ж (*) оре, сів. Ил. Хто посіє, той пожне. Рад. Кто рано посіє, рано й пожне. Ст. Збш Хто орб, той пое. і 328
|
|
|